Відмінності між версіями «Щербець»
(→Див. також) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | '''Щербе́ць, -цю, '''''м. ''Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Ще]] | ||
| + | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===Українські словники=== | ===Українські словники=== | ||
| Рядок 55: | Рядок 59: | ||
==Аудіо== | ==Аудіо== | ||
| − | |||
===[http://old.ar25.org/filedata/TS-kozaky-3.mp3 Пісня "Їхали козаки..."]=== | ===[http://old.ar25.org/filedata/TS-kozaky-3.mp3 Пісня "Їхали козаки..."]=== | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | ===[http://ostarbeiter.vn.ua/szczerbiec.html Меч Щербець]=== | |
| − | + | ===[https://zbruc.eu/node/13543 Між поляками та українцями знову щербець]=== | |
| − | + | ===[http://viza.vn.ua/szczerbiec.html Щербець. Краківська легенда]=== | |
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
#[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Щербина] | #[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Щербина] | ||
Поточна версія на 21:56, 25 листопада 2017
Щербе́ць, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.
Зміст
Сучасні словники
Українські словники
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
ukrlit.org/slovnyk
Щербець, цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.
Іноземні словники
Українсько-англійський словник - Glosbe
- Szczerbiec.
Українсько-турецький словник
- Scherbets.
Значення
Щербець (пол. Szczerbiec) — власна назва меча — коронаційної реліквії польських королів. Єдина зі збережених давніх реґалійдинастії П'ястів.
Легенда
За легендою, меч отримав своє ім'я після того, як на ньому залишилася щербина після удару Болеслава Хороброго цією зброєю по Золотих воротах (на виїзді з Києва 1018 року). Але цю подію вважають малоймовірною, бо похід Болеслава Хороброго на Київ відбувся ще до будівництва Золотих воріт (1037). Хіба б меч був надщерблений об давніші ворота Києва або ж це було здійснено правнуком Болеслава.
Історія
Коронаційний парадний меч польських королів
Реальна історія Щербця простежується від XIII століття. Спочатку меч був знаком судової влади польських королів.Коронаційним парадним мечем Щербець став з 1320, коли після возз’єднання доти розділеної Польщі мечем у Вавельській катедрікоронували на престол Владислава Локетка. У такий спосіб меч використовували до кінця 18 століття, за винятком коронацій деяких правителів. У загрозливих для польської державності моментах Щербець вивозили з Польщі. Так, у середині XVII і на початку XVIII століття його евакуювали через південний кордон, щоби врятувати від зазіхань нападників-шведів. У 1733 під час війни за спадщину Августа II його ховали від Августа III, щоби той не скористався з реліквії для своєї коронації.
Пригоди Щербеця після розділів Речі Посполитої
- У 1790-х роках, коли прусські війська захопили Краків, польські коронаційні реґалії (зокрема, Щербець) були вивезені з
замку Вавель до Берліна. Невдовзі Польща на 120 років утратила незалежність.
- У 1809-1811 Щербець був виставлений на продаж і придбаний російським міністром юстиції князем Дмитром Лобановим-Ростовським. Від нього меч перейшов до російського князя Демидова, а 1870 року — до відомого колекціонера Олександра Базилевського.
- 1884 — меч Щербець разом з усією колекцією Базилевського придбав російський імператор Олександр III. Відтак Щербець зберігався в Ермітажі (Санкт-Петербург).
- 1928 — за умовами Ризького миру (1921), СРСР повернув коронаційну реліквію Польській Республіці, і Щербець протягом
11 років знову зберігався на Вавелі.
- 1939 — після початку Другої світової війни евакуйований до Франції, відтак — до Великої Британії, а 1940 року – до
Канади, де зберігався у польському посольстві в Оттаві. До комуністичної ПНР через опір польської антикомуністичної еміграції Щербець повернувся лише 1959 року.
- Нині зберігається у замку Вавель у Кракові як одна з найшанованіших національних реліквій.
Цікаві факти
Опис меча
Завдовжки 98 см. Ефес прикрашений багатим орнаментом. Клинок прямий, двобічної заточки. Руків’я плоске, в перетині прямокутне, трохи розширене до гарди. Всі частини ефеса вкриті гравійованими та чорненими золотими пластинами. Навершя округле, гарда вигнута у бік клинка з розширеннями на кінцях. На боки руків’я та гарди нанесені латинські написи. Меч був прикрашений вузькими іменними срібними пластинами з написами, розташованими на клинку від центру гарди, але вони були втрачені в XIX столітті. Відомо, що повний напис на мечі свідчив про його належність спадковому князю Болеславу, володарю Польщі, Мазовії та Ленчиці (встановити особу цього князя історикам наразі не вдалося). Готичні піхви з золотими та срібними прикрасами, ймовірно, були створені для меча в 1320, але втрачені у 1819-1874. Трикутний емальований щит геральдичної форми з білим орлом на червоному тлі – єдиний зі збережених елементів піхов .
Меч Щербець на Личаківському цвинтарі
Встановлене у 1990-х роках, усупереч тодішньому рішенню Львівської міської ради, на польському військовому меморіалі Личаківського цвинтаря бронзове зображення Щербеця періодично стає каменем спотикання в українсько-польських взаєминах .
Ілюстрації
|
|
|
|
