Відмінності між версіями «Трапезувати»
(Створена сторінка: '''Трапезувати, -зую, -єш, '''''гл. ''Ѣсть, обѣдать. ''Почали трапезувать удвох. ''Мнж. 149. ''Трапезу...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Трапезувати, -зую, -єш, '''''гл. ''Ѣсть, обѣдать. ''Почали трапезувать удвох. ''Мнж. 149. ''Трапезуйте, люде добрі. ''Левиц. Пов. 340. | '''Трапезувати, -зую, -єш, '''''гл. ''Ѣсть, обѣдать. ''Почали трапезувать удвох. ''Мнж. 149. ''Трапезуйте, люде добрі. ''Левиц. Пов. 340. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ТРАПЕЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. У монастирі — їсти, приймати їжу. Пішли ченці й Ge deum співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Тарас Шевченко, I, 1951, 271); | ||
| + | // заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати. Посідали люди на гробах трапезувати і поминати родичів, а Марусі вже не до того (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 78); — Як.. козаки прийдуть з отаманом обідати, то.. отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувать(Олекса Стороженко, I, 1957, 257); Піп.. подякував за честь і висловив надію, що він не помішав трапезувати добросердечному.. товариству (Михайло Стельмах, I, 1962, 335); Надвечір зійшлися перекусити. Сіли на узліссі — трапезуємо.. Уже й сонце за Гулеву гору сховалося, а ми трапезуємо (Остап Вишня, II, 1956, 156). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ТРАПЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. У монастирі — їсти, приймати їжу. Пішли ченці й Gе dеит співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Шевч., І, 1951, 271); // заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати. Посідали люди на гробах трапезувати і поминати родичів, а Марусі вже не до того (Кв.-Осн., II, 1956, 78); — Як.. козаки прийдуть з отаманом обідати, то.. отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувать(Стор., І, 1957, 257); Піп.. подякував за честь і висловив надію, що він не помішав трапезувати добросердечному.. товариству (Стельмах, І, 1962, 335); Надвечір зійшлися перекусити. Сіли на узліссі — трапезуємо.. Уже й сонце за Гулеву гору сховалося, а ми трапезуємо (Вишня, II, 1956, 156). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 235. | ||
| + | Трапезувати, зую, єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 279. | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | трапезувати | ||
| + | -у́ю, -у́єш, недок. | ||
| + | У монастирі – їсти, приймати їжу.|| заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати. | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Трапезувати.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Трапезувати3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Трапезувати2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| wtxScS2_iAo}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%B7%D0%B0 Трапеза]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D1%81%D1%82%D0%B8 Їсти]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%87%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Їстівний]==== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Спільнокореневим до слова трапезувати є слово трапезна. | ||
| + | Трапезна (лат. Refectorium, англ. Refectory) — столова кімната, найпаче у монастирях, школах-інтернатах та академічних установах. Одне з місць, де сьогодні найчастіше використовується цей термін — аспірантура семінарій. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:Тр]] | [[Категорія:Тр]] | ||
Поточна версія на 22:29, 25 листопада 2017
Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТРАПЕЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. У монастирі — їсти, приймати їжу. Пішли ченці й Ge deum співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Тарас Шевченко, I, 1951, 271); // заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати. Посідали люди на гробах трапезувати і поминати родичів, а Марусі вже не до того (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 78); — Як.. козаки прийдуть з отаманом обідати, то.. отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувать(Олекса Стороженко, I, 1957, 257); Піп.. подякував за честь і висловив надію, що він не помішав трапезувати добросердечному.. товариству (Михайло Стельмах, I, 1962, 335); Надвечір зійшлися перекусити. Сіли на узліссі — трапезуємо.. Уже й сонце за Гулеву гору сховалося, а ми трапезуємо (Остап Вишня, II, 1956, 156).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Трапезувати, -зую, -єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ТРАПЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. У монастирі — їсти, приймати їжу. Пішли ченці й Gе dеит співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Шевч., І, 1951, 271); // заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати. Посідали люди на гробах трапезувати і поминати родичів, а Марусі вже не до того (Кв.-Осн., II, 1956, 78); — Як.. козаки прийдуть з отаманом обідати, то.. отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувать(Стор., І, 1957, 257); Піп.. подякував за честь і висловив надію, що він не помішав трапезувати добросердечному.. товариству (Стельмах, І, 1962, 335); Надвечір зійшлися перекусити. Сіли на узліссі — трапезуємо.. Уже й сонце за Гулеву гору сховалося, а ми трапезуємо (Вишня, II, 1956, 156). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 235. Трапезувати, зую, єш, гл. Ѣсть, обѣдать. Почали трапезувать удвох. Мнж. 149. Трапезуйте, люде добрі. Левиц. Пов. 340. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 279.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
трапезувати -у́ю, -у́єш, недок. У монастирі – їсти, приймати їжу.|| заст., також жарт., ірон. Їсти, приймати їжу взагалі; обідати, бенкетувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Трапеза
Їсти
Їстівний
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Спільнокореневим до слова трапезувати є слово трапезна. Трапезна (лат. Refectorium, англ. Refectory) — столова кімната, найпаче у монастирях, школах-інтернатах та академічних установах. Одне з місць, де сьогодні найчастіше використовується цей термін — аспірантура семінарій.
