Відмінності між версіями «Побажати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Побажа́ти, -жа́ю, -єш, '''''гл. ''Пожелать. ''Побажай чого, так і станеться. ''Ном. № 280. [[Катего...)
 
м
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Побажа́ти, -жа́ю, -єш, '''''гл. ''Пожелать. ''Побажай чого, так і станеться. ''Ном. № 280.  
 
'''Побажа́ти, -жа́ю, -єш, '''''гл. ''Пожелать. ''Побажай чого, так і станеться. ''Ном. № 280.  
 +
 +
==Сучасні словники онлайн==
 +
====Всесвітній словник української мови====
 +
 +
висловлювати комусь побажання чого-небудь, мати якісь побажання стосовно когось), ЗИ́ЧИТИ, ЖАДА́ТИ, ЖИ́ЧИТИдіал.;ХОТІ́ТИ (мати якісь побажання щодо когось). - Док.: побажа́ти, пожада́тирідше. - Бажаєте мені молодості, наче я вже така стара, бажаєте вроди, наче я така вже потворна (Є. Гуцало); Чого сам собі не зичиш, другому не жадай (прислів’я); [Кнур:] Хіба ж я чого лихого їй жадав, хіба ж я зле замишляв? Я ж хотів, як краще... (Панас Мирний).
 +
 +
====Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка====
 +
 +
Побажати, жа́ю, єш, гл. Пожелать. Побажай чого, так і станеться. Ном. № 280.
 +
====Словник української мови: в 11 тт.====
 +
кому чого або з інфін. Висловити побажання про здійснення чого-небудь. Привітайте його [І. Франка] од мене і побажайте швидко одужати (Коцюб., III, 1956, 305); На прощання я потиснула друзям руки і побажала щастя (Гур., Осок. друзі, 1946, 63); Господар побажав йому на добраніч і провів його до відведеної кімнати (Кочура, Зол. грамота, 1960, 382); // кому кого, чого. Висловити побажання, щоб хто-небудь мав когось або щось. Дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда (Ю. Янов., І, 1958, 264).
 +
 +
 +
чого або з інфін. Виявити бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; забажати. Дехто побажав мати мої твори (Мирний, V, 1955, 429); Трудове козацтво не захотіло визнати Врангеля своїм вождем, не побажало йти поповнювати його поріділі в боях частини (Гончар, II, 1959, 330); Через кілька днів Марія теж побажала гусячого м’яса (Довж., II, 1959, 165). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 608.)
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут‎ ]]
 
[[Категорія:По]]
 
[[Категорія:По]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 22:18, 25 листопада 2017

Побажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Пожелать. Побажай чого, так і станеться. Ном. № 280.

Сучасні словники онлайн

Всесвітній словник української мови

висловлювати комусь побажання чого-небудь, мати якісь побажання стосовно когось), ЗИ́ЧИТИ, ЖАДА́ТИ, ЖИ́ЧИТИдіал.;ХОТІ́ТИ (мати якісь побажання щодо когось). - Док.: побажа́ти, пожада́тирідше. - Бажаєте мені молодості, наче я вже така стара, бажаєте вроди, наче я така вже потворна (Є. Гуцало); Чого сам собі не зичиш, другому не жадай (прислів’я); [Кнур:] Хіба ж я чого лихого їй жадав, хіба ж я зле замишляв? Я ж хотів, як краще... (Панас Мирний).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка

Побажати, жа́ю, єш, гл. Пожелать. Побажай чого, так і станеться. Ном. № 280.

Словник української мови: в 11 тт.

кому чого або з інфін. Висловити побажання про здійснення чого-небудь. Привітайте його [І. Франка] од мене і побажайте швидко одужати (Коцюб., III, 1956, 305); На прощання я потиснула друзям руки і побажала щастя (Гур., Осок. друзі, 1946, 63); Господар побажав йому на добраніч і провів його до відведеної кімнати (Кочура, Зол. грамота, 1960, 382); // кому кого, чого. Висловити побажання, щоб хто-небудь мав когось або щось. Дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда (Ю. Янов., І, 1958, 264).


чого або з інфін. Виявити бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; забажати. Дехто побажав мати мої твори (Мирний, V, 1955, 429); Трудове козацтво не захотіло визнати Врангеля своїм вождем, не побажало йти поповнювати його поріділі в боях частини (Гончар, II, 1959, 330); Через кілька днів Марія теж побажала гусячого м’яса (Довж., II, 1959, 165). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 608.)