Відмінності між версіями «Луста»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
|||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382. | |
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 559. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 559. | ||
+ | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0<br /> | http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0<br /> |
Версія за 21:31, 25 листопада 2017
Зміст
Сучасні словники
Лу́ста, -ти, ж. Ломоть, кусокъ. У мене лусти хліба нема. Черк. у. Луста м'яса. ЗОЮР. Хоч яшна луста, да пшенишне слово. Ном. № 12920. Ум. лустка, лусточка. Хто лустку дасть на чужині, водицею його напоїть? Не пожинала лусточки хліба, ні ложечки соли. Чуб. V. 124.
ЛУ́СТА, и, жін., звичайно чого, діал. Шматок. Дядько відклав лусту хліба і огірок, витер рукавом сорочки вуса (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 214).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 559.
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0
http://sum.in.ua/s/lusta