Відмінності між версіями «Матовий»
(Створена сторінка: '''Матовий, -а, -е. '''Матовый. ''Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве ли...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Матовий, -а, -е. '''Матовый. ''Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. ''Левиц. | '''Матовий, -а, -е. '''Матовый. ''Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. ''Левиц. | ||
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | МАТОВИЙ 1, а, е. | ||
| + | 1. Позбавлений блиску, глянцю: протилежне блискучий 1. Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові (Нечуй-Левицький, I, 1956, 384); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Леся Українка, I, 1951, 163); Знаєте ви білі рожі? Ті звичайні, ..котрих листки ані не улискуються [вилискуються], ані не колють, а так собі — звичайні, матові (Ольга Кобилянська, III, 1956, 9); Хукав [Т. Шевченко] на вкрите лаком місце. Лак від дихання ставав на короткий час матовим (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 134); | ||
| + | // Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). Хмари вганяють по небі. Світло місячне стає раз ясне, то знов матове (Василь Стефаник, II, 1953, 45); | ||
| + | // Блідий, без рум'янця (про обличчя). Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 89); Чорне волосся [судді Дубровського] .. посивіло на висках, а чорні, довгі вилискуваті вуси спускаються вниз.., відтіняючи матову блідість рівно виголеного обличчя (Іван Кочерга, I, 1956, 117); | ||
| + | // перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Стримуючи ридання, на матовому грудному тембрі закінчила [М. Заньковецька] фінальну сцену невеличким монологом (Минуле українського театру, 1953, 110); Матовий голос. | ||
| + | |||
| + | 2. Непрозорий, укритий матом (див. мат 2 2) (про скло та скляні вироби). Колись у тім віконці були шиби з грубого, матового скла (Іван Франко, VII, 1951, 20); Чисті білі стіни. Під стелею — красива люстра з матовими плафонами (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 29). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 651. | ||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9 Всесвітній словник української мови]=== | ||
| + | Матовий (не блискучий) - прикметник | ||
| + | ==== Словник синонімів ==== | ||
| + | МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність.. нагадувала слабо проявлений позитив на матовому склі (О. Чорногуз); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (П. Козланюк); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Л. Первомайський); Той померхлий метал ховав у собі багато історій (М. Коцюбинський). | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | МА́ТОВИЙ1, а, е. | ||
| + | 1. Позбавлений блиску, глянцю; протилежне блискучий 1. Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові (Н.-Лев., І, 1956, 384); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Л. Укр., І, 1951, 163); Знаєте ви білі рожі? Ті звичайні, ..котрих листки ані не улискуються [вилискуються], ані не колють, а так собі — звичайні, матові (Коб., III, 1956, 9); Хукав [Т. Шевченко] на вкрите лаком місце. Лак від дихання ставав на короткий час матовим (Ільч., Серце жде, 1939, 134); // Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). Хмари вганяють по небі. Світло місячне стає раз ясне, то знов матове (Стеф., II, 1953, 45); // Блідий, без рум’янця (про обличчя). Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89); Чорне волосся [судді Дубровського].. посивіло на висках, а чорні, довгі вилискуваті вуси спускаються вниз.., відтіняючи матову блідість рівно виголеного обличчя (Коч., І, 1956, 117); // перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Стримуючи ридання, на матовому грудному тембрі закінчила [М. Заньковецька ] фінальну сцену невеличким монологом (Минуле укр. театру, 1953, 110); Матовий голос. | ||
| + | |||
| + | 2. Непрозорий, укритий матом (див. мат22) (про скло та скляні вироби). Колись у тім віконці були шиби з грубого, матового скла (Фр., VII, 1951, 20); Чисті білі стіни. Під стелею — красива люстра з матовими плафонами (Ткач, Арена, 1960, 29). | ||
| + | |||
| + | МА́ТОВИЙ2, а, е. Стос. до мата (див. мат1). Король і слон або король і кінь не можуть створити матової позиції (Перша книга шахіста, 1952, 54); Матова ситуація. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 651. | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | Матовий | ||
| + | I -а, -е. | ||
| + | 1) Позбавлений блиску, глянцю; прот. блискучий 1). || Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). || Блідий, без рум'янця (про обличчя). || перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Матовий голос. | ||
| + | 2) Непрозорий, укритий матом (див. мат II 2)) (про скло та скляні вироби). | ||
| + | |||
| + | II -а, -е. | ||
| + | Стос. до мата (див. мат I). Матова ситуація. | ||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Матовий.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Матовий1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Матовий2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Матовий4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}} | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 18:27, 25 листопада 2017
Матовий, -а, -е. Матовый. Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. Левиц.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАТОВИЙ 1, а, е. 1. Позбавлений блиску, глянцю: протилежне блискучий 1. Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові (Нечуй-Левицький, I, 1956, 384); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Леся Українка, I, 1951, 163); Знаєте ви білі рожі? Ті звичайні, ..котрих листки ані не улискуються [вилискуються], ані не колють, а так собі — звичайні, матові (Ольга Кобилянська, III, 1956, 9); Хукав [Т. Шевченко] на вкрите лаком місце. Лак від дихання ставав на короткий час матовим (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 134); // Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). Хмари вганяють по небі. Світло місячне стає раз ясне, то знов матове (Василь Стефаник, II, 1953, 45); // Блідий, без рум'янця (про обличчя). Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 89); Чорне волосся [судді Дубровського] .. посивіло на висках, а чорні, довгі вилискуваті вуси спускаються вниз.., відтіняючи матову блідість рівно виголеного обличчя (Іван Кочерга, I, 1956, 117); // перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Стримуючи ридання, на матовому грудному тембрі закінчила [М. Заньковецька] фінальну сцену невеличким монологом (Минуле українського театру, 1953, 110); Матовий голос.
2. Непрозорий, укритий матом (див. мат 2 2) (про скло та скляні вироби). Колись у тім віконці були шиби з грубого, матового скла (Іван Франко, VII, 1951, 20); Чисті білі стіни. Під стелею — красива люстра з матовими плафонами (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 29). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 651.
Всесвітній словник української мови
Матовий (не блискучий) - прикметник
Словник синонімів
МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність.. нагадувала слабо проявлений позитив на матовому склі (О. Чорногуз); Неспокоєм і тривогою віє від тьмяного полиску зброї (П. Козланюк); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Л. Первомайський); Той померхлий метал ховав у собі багато історій (М. Коцюбинський).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
МА́ТОВИЙ1, а, е. 1. Позбавлений блиску, глянцю; протилежне блискучий 1. Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові (Н.-Лев., І, 1956, 384); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Л. Укр., І, 1951, 163); Знаєте ви білі рожі? Ті звичайні, ..котрих листки ані не улискуються [вилискуються], ані не колють, а так собі — звичайні, матові (Коб., III, 1956, 9); Хукав [Т. Шевченко] на вкрите лаком місце. Лак від дихання ставав на короткий час матовим (Ільч., Серце жде, 1939, 134); // Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). Хмари вганяють по небі. Світло місячне стає раз ясне, то знов матове (Стеф., II, 1953, 45); // Блідий, без рум’янця (про обличчя). Темно-русяве волосся [Ядзі] прекрасно гармоніювало з її білим матовим лицем і темно-голубими очима (Кобр., Вибр., 1954, 89); Чорне волосся [судді Дубровського].. посивіло на висках, а чорні, довгі вилискуваті вуси спускаються вниз.., відтіняючи матову блідість рівно виголеного обличчя (Коч., І, 1956, 117); // перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Стримуючи ридання, на матовому грудному тембрі закінчила [М. Заньковецька ] фінальну сцену невеличким монологом (Минуле укр. театру, 1953, 110); Матовий голос.
2. Непрозорий, укритий матом (див. мат22) (про скло та скляні вироби). Колись у тім віконці були шиби з грубого, матового скла (Фр., VII, 1951, 20); Чисті білі стіни. Під стелею — красива люстра з матовими плафонами (Ткач, Арена, 1960, 29).
МА́ТОВИЙ2, а, е. Стос. до мата (див. мат1). Король і слон або король і кінь не можуть створити матової позиції (Перша книга шахіста, 1952, 54); Матова ситуація. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 651.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Матовий
I -а, -е. 1) Позбавлений блиску, глянцю; прот. блискучий 1). || Неяскравий, тьмяний (про світло, освітлену поверхню). || Блідий, без рум'янця (про обличчя). || перен. Приглушений, нерізкий (про звуки, голос). Матовий голос. 2) Непрозорий, укритий матом (див. мат II 2)) (про скло та скляні вироби).
II -а, -е. Стос. до мата (див. мат I). Матова ситуація.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
|
