Відмінності між версіями «Ґахуватися»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
2) Одягатися не за віком, не за станом ([http://nashe.com.ua/info/28/ Словник діалектизмів]) | 2) Одягатися не за віком, не за станом ([http://nashe.com.ua/info/28/ Словник діалектизмів]) | ||
| + | |||
| + | 3) НАРЯДЖАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., НАРЯДИТИСЯ, ряджуся, рядишся, док. | ||
| + | |||
| + | 1. у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). І наряджається і чепуриться [Оксана] щодня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 444); Їм [бояриням] легко у коштовні паволоки наряджатися та дорогі прикраси чіпляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 519); А Франка щосуботи нарядиться, мов дівка, і біжить до клубу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71); * Образно. В найкоштовніші обнови нарядилась Україна (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 10); | ||
| + | // розм. Одягатися в будь-який одяг, надівати будь-яке взуття. Зараз після обіду нарядилася Христя в стару одежинку, замісила глини й почала шпарувати (Панас Мирний, III, 1954, 101); Господар ферми, закопавши на всяк випадок чоботи в землю і нарядившись у драні черевики, стояв біля воріт і прощався (Олесь Гончар, III, 1959, 220); | ||
| + | // перев. ким. Одягаючись, ставати подібним до кого-, чого-небудь. Три дні так добре пили, що ніхто так і не затямить; і наряджались хто журавлем, хто ведмедем... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 304). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки недок. Пас. до наряджати 1. ''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 180).'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | НАРЯДЖАТИСЯ 3, аюся, аєшся, недок., НАРЯДИТИСЯ, ряджуся, рядишся, док. | ||
| + | |||
| + | 1. Мати намір, збиратися що-небудь робити. Зійшовся гурток тоді дітей, нарядились піти у місто в панський сад (Степан Васильченко, I, 1959, 290). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. З'являтися, утворюватися на тілі. [Химка:] У дитини пліснявка нарядилася вже п'ятий день (Марко Кропивницький, III, 1959, 230); — Сказать по правді, в мене от-от незабаром нарядяться пухирі або чиряки на підошвах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 601). | ||
| + | |||
| + | 3. тільки недок. Пас. до наряджати 2 1. ''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 180).'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Н. п. Ми йому ґанки нарядили. Борз. у. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. Грин. III. 488. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. Г. Барв. 476. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. Н. п. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі. Н. п. '''[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31345-narjadzhaty.html КСловарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 2, ст. 518]''' | ||
==Інтернет ресурси== | ==Інтернет ресурси== | ||
'''[http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]''' | '''[http://www.anthropos.net.ua/jspui/bitstream/123456789/402/1/TW-Kryvoruchka.pdf Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови]''' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:398632_900.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_9954446-stock-illustration-girl-looks-at-herself-and.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_13762272-stock-illustration-girl-combing-her-hair-before.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Giphy.gif|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Im-baddie3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Im-baddie4.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Новый_рисунок_(1).bmp|x140px]] | ||
| + | |} | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ґа]] | [[Категорія:Ґа]] | ||
Версія за 16:52, 25 листопада 2017
Ґахуватися, -хуюся, -єшся, гл. Франтить, наряжаться, прихорашиваться. Ном. № 11205. Ходила б біло, то кажуть: ґахується; ходила б чорно, то кажуть: лінується. Нп.
Сучасні словники
1) Ґахуватися:дієсл., -хуюся, -єшся.- Причепурюватися,наряджатися (Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови); Орфографічний словник.
2) Одягатися не за віком, не за станом (Словник діалектизмів)
3) НАРЯДЖАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., НАРЯДИТИСЯ, ряджуся, рядишся, док.
1. у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). І наряджається і чепуриться [Оксана] щодня (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 444); Їм [бояриням] легко у коштовні паволоки наряджатися та дорогі прикраси чіпляти (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 519); А Франка щосуботи нарядиться, мов дівка, і біжить до клубу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71); * Образно. В найкоштовніші обнови нарядилась Україна (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 10); // розм. Одягатися в будь-який одяг, надівати будь-яке взуття. Зараз після обіду нарядилася Христя в стару одежинку, замісила глини й почала шпарувати (Панас Мирний, III, 1954, 101); Господар ферми, закопавши на всяк випадок чоботи в землю і нарядившись у драні черевики, стояв біля воріт і прощався (Олесь Гончар, III, 1959, 220); // перев. ким. Одягаючись, ставати подібним до кого-, чого-небудь. Три дні так добре пили, що ніхто так і не затямить; і наряджались хто журавлем, хто ведмедем... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 304).
2. тільки недок. Пас. до наряджати 1. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 180).
НАРЯДЖАТИСЯ 3, аюся, аєшся, недок., НАРЯДИТИСЯ, ряджуся, рядишся, док.
1. Мати намір, збиратися що-небудь робити. Зійшовся гурток тоді дітей, нарядились піти у місто в панський сад (Степан Васильченко, I, 1959, 290).
2. розм. З'являтися, утворюватися на тілі. [Химка:] У дитини пліснявка нарядилася вже п'ятий день (Марко Кропивницький, III, 1959, 230); — Сказать по правді, в мене от-от незабаром нарядяться пухирі або чиряки на підошвах (Нечуй-Левицький, I, 1956, 601).
3. тільки недок. Пас. до наряджати 2 1. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 180).
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Н. п. Ми йому ґанки нарядили. Борз. у. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. Грин. III. 488. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. Г. Барв. 476. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. Н. п. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі. Н. п. [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31345-narjadzhaty.html КСловарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 518]
Інтернет ресурси
Криворучко В. Вживання букви Ґ / кг (чи інших написань) в історії розвитку мови
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
Помилка створення мініатюри: Тип зображення не підтримується
|
