Відмінності між версіями «Доспілий»
(Створена сторінка: '''Доспілий, -а, -е. '''Спѣлый, созрѣвшій. ''Доспіле яблуко. ''Левиц. Пов. 290. Категорія:До) |
|||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Доспілий, -а, -е. '''Спѣлый, созрѣвшій. ''Доспіле яблуко. ''Левиц. Пов. 290. | '''Доспілий, -а, -е. '''Спѣлый, созрѣвшій. ''Доспіле яблуко. ''Левиц. Пов. 290. | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980)) | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/dospilyj '''ДОСПІ́ЛИЙ'''], а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Дієпр. акт. мин. ч. до доспіти. Насіння, доспіле на пні, важке, жирне, мов волоський горіх (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 335). | ||
| + | |||
| + | 2. прикм. Який доспів; стиглий, дозрілий. Втягала [Гінда] в ніс приємний запах доспілих яблук (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 71); По городі, заплутуючись в огудинні, шукав собі на ніч місця вітерець, і тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 620). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 387. | ||
| + | |||
| + | * Доспіла диня буквально пахне. Що достигліша диня, то більше в ній накопичується ароматичних речовин (нар.). | ||
| + | |||
| + | * '''Яблука доспіли, яблука червоні!(М.Рильський)''' Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду, | ||
| + | Ти мене, кохана, приведеш до поля, | ||
| + | Я піду — і може більше не прийду. | ||
| + | Вже й любов доспіла під промінням теплим, | ||
| + | І її зірвали радісні уста, | ||
| + | — А тепер у серці щось тремтить і грає, | ||
| + | Як тремтить на сонці гілка золота.... | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dos1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dos 2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dos3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:dos4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=V3fmkOetDdo Максим Рильський. Яблука доспіли, яблука червоні! (Поезія)] | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 15:12, 25 листопада 2017
Доспілий, -а, -е. Спѣлый, созрѣвшій. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (Академічний тлумачний словник (1970—1980)) ДОСПІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до доспіти. Насіння, доспіле на пні, важке, жирне, мов волоський горіх (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 335).
2. прикм. Який доспів; стиглий, дозрілий. Втягала [Гінда] в ніс приємний запах доспілих яблук (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 71); По городі, заплутуючись в огудинні, шукав собі на ніч місця вітерець, і тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 620). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 387.
- Доспіла диня буквально пахне. Що достигліша диня, то більше в ній накопичується ароматичних речовин (нар.).
- Яблука доспіли, яблука червоні!(М.Рильський) Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду,
Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду — і може більше не прийду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні уста, — А тепер у серці щось тремтить і грає, Як тремтить на сонці гілка золота....
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Максим Рильський. Яблука доспіли, яблука червоні! (Поезія)
