Відмінності між версіями «Сучка»
(Створена сторінка: '''Сучка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сука. '''2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. См. '''...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Сучка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сука. '''2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. ''Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. ''О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179. | '''Сучка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сука. '''2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. См. '''Верстат. '''Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. ''Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. ''О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179. | ||
[[Категорія:Су]] | [[Категорія:Су]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | СУЧКА, и, жін. | ||
| + | 1. Те саме, що сука 1. Знакомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Іван Котляревський, I, 1952, 194); — Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); * У порівняннях. Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278). | ||
| + | 2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаюі Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (Панас Мирний, IV, 1955, 27); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників, і вона з ганьбою побігла від людей (Михайло Стельмах, II, 1962, 135). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Сучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | СУ́ЧКА, и, ж. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що су́ка 1. Знайомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Котл., І, 1952, 194); — Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги… (Коцюб., І, 1955, 263); * У порівн. Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (Н.-Лев., II, 1956, 278). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаю! Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (Мирний, IV, 1955, 27); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників, і вона з ганьбою побігла від людей (Стельмах, II, 1962, 135). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | сучка | ||
| + | -и, ж. | ||
| + | 1) Те саме, що сука 1). | ||
| + | 2) перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СУЧКА.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СУЧКА1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СУЧКА2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| SldfOoTBJ28}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D0%BA%D0%B0 Сука]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0 Собака]==== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Су́ка — самиця свійського собаки (Canis familiaris), а також ссавців родини псових (Canidae). | ||
| + | Су́ка, су́чка — лайка, переважно щодо жінки, в деяких слов'янських мовах. Синонім курва. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 13:38, 25 листопада 2017
Сучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СУЧКА, и, жін. 1. Те саме, що сука 1. Знакомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Іван Котляревський, I, 1952, 194); — Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); * У порівняннях. Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (Нечуй-Левицький, II, 1956, 278). 2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаюі Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (Панас Мирний, IV, 1955, 27); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників, і вона з ганьбою побігла від людей (Михайло Стельмах, II, 1962, 135).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Сучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сука. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484. 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27. 5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СУ́ЧКА, и, ж.
1. Те саме, що су́ка 1. Знайомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Котл., І, 1952, 194); — Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги… (Коцюб., І, 1955, 263); * У порівн. Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (Н.-Лев., II, 1956, 278).
2. перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаю! Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (Мирний, IV, 1955, 27); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників, і вона з ганьбою побігла від людей (Стельмах, II, 1962, 135).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
сучка -и, ж. 1) Те саме, що сука 1). 2) перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Сука
Собака
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Су́ка — самиця свійського собаки (Canis familiaris), а також ссавців родини псових (Canidae). Су́ка, су́чка — лайка, переважно щодо жінки, в деяких слов'янських мовах. Синонім курва.
