Відмінності між версіями «Сирітка»
(Створена сторінка: '''Сирітка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сирота. '''2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Категорія:Си) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Сирітка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сирота. '''2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. | + | '''Сирітка, -ки, '''''ж. ''1) Ум. отъ '''сирота. '''2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | СИРІ́ТКА, и, чол. і жін. | ||
+ | 1. Зменш.-пестл. до сирота 1. Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, Як квіточку, чужу дочку (Тарас Шевченко, II, 1953, 164); Гомонять, що я сирітка І сиріткою зросла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 250); — Сирітка ти нещасний!.. Вже твоя мати десь з богом бесідує, — ридає раптом, жінка(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 135); [Шевченко:] Ви ж чуєте, яке її життя! Вона сирітка, без житла, без рідних, Хазяїн б'є, знущається, нема Куди їй дітись... (Іван Кочерга, III, 1956, 200); * Образно. Ти від мене пішла, ти від мене пішла, Де сріблиться над полем холодна імла, Де берізки-сирітки безмовно стоять...(Максим Рильський, I, 1960, 177); * У порівняннях. [Христя:] Прийде різдво — усі ж то, усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки, у нове та в модне, а я одна, мов та сирітка, буду у старенькому... (Марко Кропивницький, I, 1958, 448); Сиріткою стоїть у ньому [селі] церква (Гнат Хоткевич, II, 1966, 351). | ||
+ | 2. тільки мн. Народна назва фіалки триколірної. Фіалку триколірну на Україні звуть ще.. сирітки (Знання та праця, 7, 1971, 31). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 198. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Сирітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сирота. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29 | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | СИРІ́ТКА, и, ч. і ж. | ||
+ | 1. Зменш.-пестл. до сирота́ 1. Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, Як квіточку, чужу дочку (Шевч., II, 1953, 164); Гомонять, що я сирітка І сиріткою зросла (Щог., Поезії, 1958, 250); — Сирітка ти нещасний!.. Вже твоя мати десь з богом, бесідує,— ридає раптом жінка(Коцюб., І, 1955, 135); [Шевченко:] Ви ж чуєте, яке її життя! Вона сирітка, без житла, без рідних, Хазяїн б’є, знущається, нема Куди їй дітись… (Коч., III, 1956, 200); * Образно. Ти від мене пішла, ти від мене пішла, Де сріблиться над полем холодна імла, Де берізки-сирітки безмовно стоять…(Рильський, І, 1960, 177); * У порівн. [Xристя:] Прийде різдво — усі ж то, усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки, у нове та в модне, а я одна, мов та сирітка, буду у старенькому… (Кроп., І, 1958, 448); Сиріткою стоїть у ньому [селі] церква (Хотк., II, 1966, 351). | ||
+ | 2. тільки мн. Народна назва фіалки триколірної. Фіалку триколірну на Україні звуть ще.. сирітки(Знання..,7, 1971, 31). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 198. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | сирітка | ||
+ | -и, ч. і ж. | ||
+ | 1) Зменш.-пестл. до сирота 1). | ||
+ | 2) тільки мн. Народна назва фіалки триколірної. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СИРІТКА.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СИРІТКА_1.JPG |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СИРІТКА_2.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: СИРІТКА_3.jpg |x140px]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| HGeAz8MIyyA}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE СИРІТСТВО]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8 СИРІТИ]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 СИРІТСЬКИЙ]==== | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Си́рота — як основне значення вживається для позначення дитини, що не досягла повноліття і що росте без одного чи обох батьків (відповідно напів- або повний сирота). В переносному значенні ж так часто називають кожного, хто поніс важку втрату. Слово «сирота» походить від латинського serotinus, що в перекладі означає пізній ( так у давнину називали пізню дитину, адже пізня дитина завжди рано стане сиротою). | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:Си]] | [[Категорія:Си]] |
Поточна версія на 13:36, 25 листопада 2017
Сирітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сирота. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СИРІ́ТКА, и, чол. і жін. 1. Зменш.-пестл. до сирота 1. Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, Як квіточку, чужу дочку (Тарас Шевченко, II, 1953, 164); Гомонять, що я сирітка І сиріткою зросла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 250); — Сирітка ти нещасний!.. Вже твоя мати десь з богом бесідує, — ридає раптом, жінка(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 135); [Шевченко:] Ви ж чуєте, яке її життя! Вона сирітка, без житла, без рідних, Хазяїн б'є, знущається, нема Куди їй дітись... (Іван Кочерга, III, 1956, 200); * Образно. Ти від мене пішла, ти від мене пішла, Де сріблиться над полем холодна імла, Де берізки-сирітки безмовно стоять...(Максим Рильський, I, 1960, 177); * У порівняннях. [Христя:] Прийде різдво — усі ж то, усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки, у нове та в модне, а я одна, мов та сирітка, буду у старенькому... (Марко Кропивницький, I, 1958, 448); Сиріткою стоїть у ньому [селі] церква (Гнат Хоткевич, II, 1966, 351). 2. тільки мн. Народна назва фіалки триколірної. Фіалку триколірну на Україні звуть ще.. сирітки (Знання та праця, 7, 1971, 31). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 198.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Сирітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сирота. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29
УКРЛІТ.ORG_Cловник
СИРІ́ТКА, и, ч. і ж. 1. Зменш.-пестл. до сирота́ 1. Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, Як квіточку, чужу дочку (Шевч., II, 1953, 164); Гомонять, що я сирітка І сиріткою зросла (Щог., Поезії, 1958, 250); — Сирітка ти нещасний!.. Вже твоя мати десь з богом, бесідує,— ридає раптом жінка(Коцюб., І, 1955, 135); [Шевченко:] Ви ж чуєте, яке її життя! Вона сирітка, без житла, без рідних, Хазяїн б’є, знущається, нема Куди їй дітись… (Коч., III, 1956, 200); * Образно. Ти від мене пішла, ти від мене пішла, Де сріблиться над полем холодна імла, Де берізки-сирітки безмовно стоять…(Рильський, І, 1960, 177); * У порівн. [Xристя:] Прийде різдво — усі ж то, усі дівчатка вирядяться, як квіточки, як лялечки, у нове та в модне, а я одна, мов та сирітка, буду у старенькому… (Кроп., І, 1958, 448); Сиріткою стоїть у ньому [селі] церква (Хотк., II, 1966, 351). 2. тільки мн. Народна назва фіалки триколірної. Фіалку триколірну на Україні звуть ще.. сирітки(Знання..,7, 1971, 31). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 198.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
сирітка -и, ч. і ж. 1) Зменш.-пестл. до сирота 1). 2) тільки мн. Народна назва фіалки триколірної.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
СИРІТСТВО
СИРІТИ
СИРІТСЬКИЙ
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Си́рота — як основне значення вживається для позначення дитини, що не досягла повноліття і що росте без одного чи обох батьків (відповідно напів- або повний сирота). В переносному значенні ж так часто називають кожного, хто поніс важку втрату. Слово «сирота» походить від латинського serotinus, що в перекладі означає пізній ( так у давнину називали пізню дитину, адже пізня дитина завжди рано стане сиротою).