Відмінності між версіями «Лукавити»
(Створена сторінка: '''Лукавити, -влю, -виш, '''''гл. ''Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. ''Ти ''(доля) ''не ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Лукавити, -влю, -виш, '''''гл. ''Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. ''Ти ''(доля) ''не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. ''Шевч. 618. ''Побачите, которе з нас лукавить. ''К. Іов. 15. | '''Лукавити, -влю, -виш, '''''гл. ''Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. ''Ти ''(доля) ''не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. ''Шевч. 618. ''Побачите, которе з нас лукавить. ''К. Іов. 15. | ||
[[Категорія:Лу]] | [[Категорія:Лу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/maljuvatysja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ЛУКА́ВИТИ, влю, виш; мн. лукавлять; недок. Хитрувати, приховуючи правду. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1958, 283); Здавалося, здатні були [очі] дивитися навіть крізь стіни.. Опинившись під таким поглядом, не можна було ні лукавити, ні хитрувати (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 75). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 554. | ||
| + | ===[http://padaread.com/?book=50054 Великий тлумачний словник сучасної української мови]=== | ||
| + | -влю, -виш; мн. лука́влять; недок. | ||
| + | Хитрувати, приховуючи правду. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:44342rf.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220583_0.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1326612802_1303722410_kak-krasit-glaza.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zhinka-945x590.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | (Посилання на сторінки цієї Вікі) | ||
| + | |||
| + | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | Див. [[Довідка:Стиль]] | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | [[Категорія:Лу]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 13:04, 25 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Лукавити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Шевч. 618. Побачите, которе з нас лукавить. К. Іов. 15.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУКА́ВИТИ, влю, виш; мн. лукавлять; недок. Хитрувати, приховуючи правду. Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Тарас Шевченко, II, 1958, 283); Здавалося, здатні були [очі] дивитися навіть крізь стіни.. Опинившись під таким поглядом, не можна було ні лукавити, ні хитрувати (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 75). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 554.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
-влю, -виш; мн. лука́влять; недок. Хитрувати, приховуючи правду.
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
