Відмінності між версіями «Каторга»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Каторга, -ги, '''''ж. ''1) Гребное турецкое судно, галера. АД. І. 91. ''Подай нам, Господи, із неба ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Каторга, -ги, '''''ж. ''1) Гребное турецкое судно, галера. АД. І. 91. ''Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочайби чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочайби чи не повиривала якорів з турецької каторги. ''АД. І. 89. ''Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі ''(невольника) ''шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. ''АД. І. 94. ''Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі. ''АД. І. 89. 2) Каторга, каторжныя работы. ''Живцем на вічну каторгу завдав. ''Нп.  
+
==Словник Бориса Грінченка==
 +
-и, ж.
 +
Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари.
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/Katorgha Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
'''КА́ТОРГА, и, жін.
 +
1. Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. За щастя народу — ідеї свої — Батьки наші славні, в кайдани закуті, На каторгу йшли у сибірські краї... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 193).
 +
2. перен. Надзвичайно важка, зморна праця; тяжке, нестерпне життя. Все ж то те якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою (Марко Вовчок, I, 1955, 126); — І вночі не спи, і то — роби!.. Се — мученька тяжка! се — каторга гірка! І піднесло мене, дурну, сюди служити! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Шахта в часи капіталістичної експлуатації природних багатств на Криворіжжі вважалася каторгою, гіршою ніж заслання в далекий Сибір (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 6).
 +
3. Старовинне морське веслове судно, на яке посилали засуджених, приковуючи їх біля весел на весь час відбуття покарання; вид галери. — Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); [Яким:] Забрали мене татари в ясир та й продали на каторгу турецьку... Там я шість років вимучивсь... (Борис Грінченко, II, 1963, 542).
 
[[Категорія:Ка]]
 
[[Категорія:Ка]]
 +
==Див. також==
 +
<noinclude>
 +
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
 +
 +
Див. [[Довідка:Стиль]]
 +
</noinclude>
 +
==Джерела та література==
 +
<noinclude>
 +
Див. [[Довідка:Стиль]]
 +
</noinclude>
 +
==Зовнішні посилання==
 +
<noinclude>
 +
Див. [[Довідка:Посилання]]
 +
</noinclude>
 +
[[Категорія:Ма]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 12:13, 25 листопада 2017

Словник Бориса Грінченка

-и, ж.

Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари.

Сучасні словники

===Академічний тлумачний словник (1970—1980) КА́ТОРГА, и, жін. 1. Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такої кари. За щастя народу — ідеї свої — Батьки наші славні, в кайдани закуті, На каторгу йшли у сибірські краї... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 193). 2. перен. Надзвичайно важка, зморна праця; тяжке, нестерпне життя. Все ж то те якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою (Марко Вовчок, I, 1955, 126); — І вночі не спи, і то — роби!.. Се — мученька тяжка! се — каторга гірка! І піднесло мене, дурну, сюди служити! (Панас Мирний, III, 1954, 148); Шахта в часи капіталістичної експлуатації природних багатств на Криворіжжі вважалася каторгою, гіршою ніж заслання в далекий Сибір (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 6). 3. Старовинне морське веслове судно, на яке посилали засуджених, приковуючи їх біля весел на весь час відбуття покарання; вид галери. — Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 56); [Яким:] Забрали мене татари в ясир та й продали на каторгу турецьку... Там я шість років вимучивсь... (Борис Грінченко, II, 1963, 542).

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання