Відмінності між версіями «Невмілий»
(Створена сторінка: '''Невмілий, -а, -е. '''Неумѣлый. ''У невмілого руки болять. ''Ном. № 6021. Категорія:Не) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Невмілий, | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] |
| − | [[ | + | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
| + | |||
| + | '''НЕВМІ́ЛИЙ, НЕУМІ́ЛИЙ''' | ||
| + | |||
| + | 1. Неповороткий, незграбний у рухах. Перед очима в Панаса невідступно стояла кумедна постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45); Невмілий,.. з дияконськими патлами, він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище (Олесь Гончар, II, 1959, 70); | ||
| + | |||
| + | // Який не має достатнього уміння, досвіду. Галя була ще дуже молоденька, невміла, недосвідчена (Марко Вовчок, I, 1955, 314); | ||
| + | |||
| + | // Який не дістав навиків, не вміє робити що-небудь. Драбина була розхитана, збита з тонких жердинок невмілою жіночою рукою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 444); | ||
| + | |||
| + | // у знач. ім. невмілий, лого, чол. Той, хто не вмів робити що-небудь. В невмілого руки не болять (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 233); Він же ніколи не відмовлявся допомогти: молодого навчить скирту вершити так, щоб дощ не промочив, невмілому косу нагострить мантачкою (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 66); | ||
| + | |||
| + | 2. Зроблений без уміння. Через місяць Марія стала на ноги. Ходила, мов дитина, що робить невмілі перші кроки (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 261); Дорога матусю моя! ..Невже байдуже тобі сум мій, порання моє біля печі невміле, і борщ не докипілий..? (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 71). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Файл:File.jpg]] | ||
Поточна версія на 11:55, 25 листопада 2017
НЕВМІ́ЛИЙ, НЕУМІ́ЛИЙ
1. Неповороткий, незграбний у рухах. Перед очима в Панаса невідступно стояла кумедна постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 45); Невмілий,.. з дияконськими патлами, він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище (Олесь Гончар, II, 1959, 70);
// Який не має достатнього уміння, досвіду. Галя була ще дуже молоденька, невміла, недосвідчена (Марко Вовчок, I, 1955, 314);
// Який не дістав навиків, не вміє робити що-небудь. Драбина була розхитана, збита з тонких жердинок невмілою жіночою рукою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 444);
// у знач. ім. невмілий, лого, чол. Той, хто не вмів робити що-небудь. В невмілого руки не болять (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 233); Він же ніколи не відмовлявся допомогти: молодого навчить скирту вершити так, щоб дощ не промочив, невмілому косу нагострить мантачкою (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 66);
2. Зроблений без уміння. Через місяць Марія стала на ноги. Ходила, мов дитина, що робить невмілі перші кроки (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 261); Дорога матусю моя! ..Невже байдуже тобі сум мій, порання моє біля печі невміле, і борщ не докипілий..? (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 71).
