Відмінності між версіями «Нашийник»
(Створена сторінка: '''Нашийник, -ка, '''''м. ''1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. ''Ви, може, думаєте, що я так, як ваші наший...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Нашийник, -ка, '''''м. ''1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. ''Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? ''К. ЧР. 267. ''А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти. ''К. ЦН. 177. | + | '''Нашийник, -ка, '''''м. ''1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. ''Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? ''К. ЧР. 267. ''А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти. ''К. ЦН. 177. |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | НАШИ́ЙНИК, а, чол. | ||
| + | 1. Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. Схопивши за нашийник сірого пса, він відтяг його від парубка... (Олесь Донченко, III, 1956, 52); — Ну, ходімо вже, — і потягла [дівчина] телятко за нашийник (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 310); * У порівняннях. Твердий комірець давив, муляв горло, як вузький нашийник (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 280). | ||
| + | 2. У дишельній упряжі без хомута — широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла. За одним махом зробив [Панталаха] порядок: повідпинав нашийники від дишля (Іван Франко, II, 1950, 240). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Нашийник, -ка, м. 1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? К. ЧР. 267. А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти. К. ЦН. 177. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | НАШИ́ЙНИК, а, ч. | ||
| + | 1. Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. Схопивши за нашийник сірого пса, він відтяг його від парубка… (Донч., III, 1956, 52); — Ну, ходімо вже, — і потягла[дівчина] телятко за нашийник (Тют., Вир, 1964, 310); * У порівн. Твердий комірець давив, муляв горло, як вузький нашийник (Коп., Десятикласники, 1938, 280). | ||
| + | 2. У дишельній упряжі без хомута — широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла. За одним махом зробив [Панталаха] порядок: повідпинав нашийники від дишля (Фр., II, 1950, 240). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 240. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | нашийник | ||
| + | -а, ч. | ||
| + | 1) Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. | ||
| + | 2) У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другийзакріплюється на передньому кінці дишла. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАШИЙНИК.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАШИЙНИК_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАШИЙНИК_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| s9V93f9EUBY}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F НАШИЙНИЦЯ]==== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Нашийник — виріб у вигляді кругу зі шкіри, тканини, металу, пластмаси, який надягаэться на шию тварині для обмеження рухливості або у декоративних цілях. Для обмеження пересування до нашийника може прикріплюватися повідець або ланцюжок. Сьогодні використовується, в основному, власниками собак (рідше кішок) для вигулу тварин. Нашийники домашніх тварин можуть бути прикрашені. Існують також спеціальні електронні нашийники, які застосовуються для дресирування, навчання і контролю собак. | ||
| + | Застосовується також разом з намордником. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
Поточна версія на 10:30, 25 листопада 2017
Нашийник, -ка, м. 1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? К. ЧР. 267. А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти. К. ЦН. 177.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАШИ́ЙНИК, а, чол. 1. Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. Схопивши за нашийник сірого пса, він відтяг його від парубка... (Олесь Донченко, III, 1956, 52); — Ну, ходімо вже, — і потягла [дівчина] телятко за нашийник (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 310); * У порівняннях. Твердий комірець давив, муляв горло, як вузький нашийник (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 280). 2. У дишельній упряжі без хомута — широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла. За одним махом зробив [Панталаха] порядок: повідпинав нашийники від дишля (Іван Франко, II, 1950, 240).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Нашийник, -ка, м. 1) Ошейникъ. 2) Притѣснитель. Ви, може, думаєте, що я так, як ваші нашийники, стану драти з вас шкуру? К. ЧР. 267. А ти завзявся муром нерушимим проти голоти вбогої стояти і від її непохибного суду людських нашийників обороняти. К. ЦН. 177.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НАШИ́ЙНИК, а, ч. 1. Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. Схопивши за нашийник сірого пса, він відтяг його від парубка… (Донч., III, 1956, 52); — Ну, ходімо вже, — і потягла[дівчина] телятко за нашийник (Тют., Вир, 1964, 310); * У порівн. Твердий комірець давив, муляв горло, як вузький нашийник (Коп., Десятикласники, 1938, 280). 2. У дишельній упряжі без хомута — широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла. За одним махом зробив [Панталаха] порядок: повідпинав нашийники від дишля (Фр., II, 1950, 240). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 240.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
нашийник -а, ч. 1) Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. 2) У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другийзакріплюється на передньому кінці дишла.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
НАШИЙНИЦЯ
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Нашийник — виріб у вигляді кругу зі шкіри, тканини, металу, пластмаси, який надягаэться на шию тварині для обмеження рухливості або у декоративних цілях. Для обмеження пересування до нашийника може прикріплюватися повідець або ланцюжок. Сьогодні використовується, в основному, власниками собак (рідше кішок) для вигулу тварин. Нашийники домашніх тварин можуть бути прикрашені. Існують також спеціальні електронні нашийники, які застосовуються для дресирування, навчання і контролю собак. Застосовується також разом з намордником.
