Відмінності між версіями «Живець»
(Створена сторінка: '''Живець, -вця, '''''м. ''1) Сила, жизненная сила. ''Ще єсть для всякої незгоди живець у вожая тво...) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Живець, -вця, ''''' | + | '''Живець, -вця, ''' ''чол. '' |
− | [[Категорія: | + | |
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/zhyvecj '''''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>'''''] | ||
+ | |||
+ | ЖИВЕ́ЦЬ, вця, чол. | ||
+ | |||
+ | 1. Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. У Старику є глибокі ями, де можна впіймати окунів, носарів, на живця часом вчепиться щука чи судак (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 98); * Образно. — Я не розумію тільки одного, як такий солідний інженер, як Микола Іванович, і той клюнув на цього живця (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 159). | ||
+ | |||
+ | 2. Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину, що сприяє кращому приживанню їх (Садівництво і ягідництво, 1957, 268); Легко розмножується [тополя] стебловими живцями (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 70); | ||
+ | |||
+ | // Кусочок стебла, пагона культурного дерева, який використовують для щеплення дичок. Охоронці зеленого багатства Карпат закладають насінні плантації. До молодих саджанців в розсаднику вони прищеплюють живці елітних дерев (Вечірній Київ, 11.IX 1968, 4). | ||
+ | |||
+ | 3. перен., рідко. Життєва сила, енергія. [Петро:] Значить — живець є? [Пріська:] Живець! То тільки примхи старечі... (Панас Мирний, V, 1955, 161); В тілі ще бринів живець людини, груди командира ще дихали, серце тривожно діяло (Іван Ле, В снопі.., 1960, 290). | ||
+ | |||
+ | 4. діал. Ремінець з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода. Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки, а довбишки не давали їм розкручуватись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227). | ||
+ | |||
+ | ♦ До живця проймає — дуже хвилює, турбує, дошкуляє. До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний, III, 1954, 338). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Живець_1.JPG|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Живець_2.JPG|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Живець_3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/zhyvecj '''''<big><big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big></big>'''''] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 02:37, 25 листопада 2017
Живець, -вця, чол.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖИВЕ́ЦЬ, вця, чол.
1. Принада у вигляді дрібної живої рибки, яку використовують для ловлі хижих риб. У Старику є глибокі ями, де можна впіймати окунів, носарів, на живця часом вчепиться щука чи судак (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 98); * Образно. — Я не розумію тільки одного, як такий солідний інженер, як Микола Іванович, і той клюнув на цього живця (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 159).
2. Корінці, паростки чи бокові гілки, з яких вирощують нові рослини. Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину, що сприяє кращому приживанню їх (Садівництво і ягідництво, 1957, 268); Легко розмножується [тополя] стебловими живцями (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 70);
// Кусочок стебла, пагона культурного дерева, який використовують для щеплення дичок. Охоронці зеленого багатства Карпат закладають насінні плантації. До молодих саджанців в розсаднику вони прищеплюють живці елітних дерев (Вечірній Київ, 11.IX 1968, 4).
3. перен., рідко. Життєва сила, енергія. [Петро:] Значить — живець є? [Пріська:] Живець! То тільки примхи старечі... (Панас Мирний, V, 1955, 161); В тілі ще бринів живець людини, груди командира ще дихали, серце тривожно діяло (Іван Ле, В снопі.., 1960, 290).
4. діал. Ремінець з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода. Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п'явки, а довбишки не давали їм розкручуватись (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227).
♦ До живця проймає — дуже хвилює, турбує, дошкуляє. До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний, III, 1954, 338).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)