Відмінності між версіями «Лож»
(Замінено вміст на «'''Лож, -жі, '''''ж. ''Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229. Категорія:Ло») |
|||
| (не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | == Словник грінченка == | ||
'''Лож, -жі, '''''ж. ''Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229. | '''Лож, -жі, '''''ж. ''Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229. | ||
[[Категорія:Ло]] | [[Категорія:Ло]] | ||
| + | == Сучасні ловники == | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | ЛОЖА 1, і, жін. | ||
| + | 1. Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. По ложах, по партері де-не-де мріють люди (Нечуй-Левицький, III, 1956, 304); В найкращу з усіх, в позолочену ложу Прозів, поклонившись, ста рик-білетер (Степан Олійник, Вибр., 1959, 64); | ||
| + | // перен. Про людей, що сидять на цих місцях. Не аплодувала одна тільки ложа в театрі. Ложа більшовиків (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 19). | ||
| + | 2. іст. Відділення масонської організації. В 1818 р. [І.] Котляревський вступив у полтавську масонську ложу «Любов до істини» (Історія країнської літератури, I, 1954, 152). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540.Коментарі (0) | ||
| + | |||
| + | ЛОЖА 2, і, жін. Дерев'яна частина деяких видів ручної вогнепальної зброї (гвинтівки, мисливської рушниці тощо). В лівій руці старанно тримав [старшина] бойовий трофей — німецький автомат з довгою обоймою патронів, закладеною в ложі автомата (Іван Ле, Право.., 1957, 116). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540.Коментарі (0) | ||
| + | |||
| + | ЛОЖА 3, і, жін., заст. Ложе (див. ложе 1). Милого ложа — міх та рогожа, То мені постіль гожа (Павло Чубинський, V, 1874, 21). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540. | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:ложаjpg.jpg|Опис1 | ||
| + | Файл:лож.jpg|Опис2 | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 01:42, 25 листопада 2017
Словник грінченка
Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Сучасні ловники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ЛОЖА 1, і, жін. 1. Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. По ложах, по партері де-не-де мріють люди (Нечуй-Левицький, III, 1956, 304); В найкращу з усіх, в позолочену ложу Прозів, поклонившись, ста рик-білетер (Степан Олійник, Вибр., 1959, 64); // перен. Про людей, що сидять на цих місцях. Не аплодувала одна тільки ложа в театрі. Ложа більшовиків (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 19). 2. іст. Відділення масонської організації. В 1818 р. [І.] Котляревський вступив у полтавську масонську ложу «Любов до істини» (Історія країнської літератури, I, 1954, 152). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540.Коментарі (0)
ЛОЖА 2, і, жін. Дерев'яна частина деяких видів ручної вогнепальної зброї (гвинтівки, мисливської рушниці тощо). В лівій руці старанно тримав [старшина] бойовий трофей — німецький автомат з довгою обоймою патронів, закладеною в ложі автомата (Іван Ле, Право.., 1957, 116). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540.Коментарі (0)
ЛОЖА 3, і, жін., заст. Ложе (див. ложе 1). Милого ложа — міх та рогожа, То мені постіль гожа (Павло Чубинський, V, 1874, 21). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 540.
Ілюстрації
Опис1
Опис2
