Відмінності між версіями «Мрійний»
(Створена сторінка: '''Мрійний, -а, -е. '''Мечтательный. ''Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невир...) |
|||
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Мрійний, -а, -е. '''Мечтательный. ''Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям. ''Г. Бар. 377. | |
[[Категорія:Мр]] | [[Категорія:Мр]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | МРІЙНИЙ 1, а, е. | ||
+ | 1. Те саме, що мрійливий. Я пам'ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну. Вона любила школярів сім'ю, як ми — її, задуману і мрійну (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 18); Коли наші погляди зустрічалися, її очі ставали мрійними і ласкавими (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 43); Романа охопив мрійний настрій (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 17); Заграв оркестр, і зашумів, завирував зал, попливли в мрійному вальсі юнаки та дівчата (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 33). | ||
+ | 2. Задуманий, замріяний. Увійшов Володя Сосюра.. Смуглявий, мрійний... (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 109); Олександр поклав руку дівчині на плече, вона довірливо прихилилась до нього і знову стала тиха, мрійна (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 111); * Образно. Вишневі сади стоять мрійні, білим плесом у нагрітому степу (Юрій Яновський, I, 1954, 259). | ||
+ | МРІЙНИЙ 2, а, е. Який ледве видніється, який бовваніє (у 1 знач.). На тлі.. мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 63); Рівний степ. Зелений ряд могил, І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній (Микола Зеров, Вибр., 1966, 99). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | https://s2.narmed.ru/p/articles/1282/400_400.jpg | ||
+ | http://www.targetmarketingmag.com/wp-content/uploads/sites/3/2014/08/807668_iStock_000011464574_Small.jpg | ||
+ | http://yak-prosto.com/images/a/f/yak-dosyagti-svoyeyi-mriyi.jpg | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|dorMeeRTpDs}} | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 816. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 01:26, 25 листопада 2017
Мрійний, -а, -е. Мечтательный. Паші жінки дівоцтво своє вважають більше за якесь невиразне й мрійне русалкування, аніж справжнім життям. Г. Бар. 377.
Сучасні словники
МРІЙНИЙ 1, а, е. 1. Те саме, що мрійливий. Я пам'ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну. Вона любила школярів сім'ю, як ми — її, задуману і мрійну (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 18); Коли наші погляди зустрічалися, її очі ставали мрійними і ласкавими (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 43); Романа охопив мрійний настрій (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 17); Заграв оркестр, і зашумів, завирував зал, попливли в мрійному вальсі юнаки та дівчата (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 33). 2. Задуманий, замріяний. Увійшов Володя Сосюра.. Смуглявий, мрійний... (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 109); Олександр поклав руку дівчині на плече, вона довірливо прихилилась до нього і знову стала тиха, мрійна (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 111); * Образно. Вишневі сади стоять мрійні, білим плесом у нагрітому степу (Юрій Яновський, I, 1954, 259). МРІЙНИЙ 2, а, е. Який ледве видніється, який бовваніє (у 1 знач.). На тлі.. мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 63); Рівний степ. Зелений ряд могил, І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній (Микола Зеров, Вибр., 1966, 99).
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 816.