Відмінності між версіями «Злодюга»
(Створена сторінка: '''Злодю́га, -ги, '''''м. ''= '''Злодіяка. '''''Один злодюга крав. ''Гліб. 81. Ум. '''Злодюжка. '''''Злодюжк...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Злодю́га, -ги, '''''м. ''= '''Злодіяка. '''''Один злодюга крав. ''Гліб. 81. Ум. '''Злодюжка. '''''Злодюжка був на все сем. ''Драг. 66. ''Не був злодієм, а злодюжкою був. ''Г. Барв. 313. | '''Злодю́га, -ги, '''''м. ''= '''Злодіяка. '''''Один злодюга крав. ''Гліб. 81. Ум. '''Злодюжка. '''''Злодюжка був на все сем. ''Драг. 66. ''Не був злодієм, а злодюжкою був. ''Г. Барв. 313. | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ЗЛОДЮ́ГА, и, чол. і жін., розм. Особа, яка займається злодійством. [Вюрбі:] Це ж та баба Ярина, та злодюга, що сама краде, а на дівчат звертає! (Степан Васильченко, III, 1960, 469); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 137); Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Панас Мирний, V, 1955, 381); | ||
+ | // лайл. — Як щоденна лайка та докори: злодюга та п'янюга, то всякого з пантелику зіб'є... (Панас Мирний, I, 1949, 307). | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум.злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313. | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЗЛОДЮ́ГА, и, ч. і ж., розм. Особа, яка займається злодійством. [В юрбі:] Це ж та баба Ярина, та злодюга, що сама краде, а на дівчат звертає! (Вас., III, 1960, 469); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (Чаб., Тече вода.., 1961, 137); Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Мирний, V, 1955, 381); // лайл. — Як щоденна лайка та докори: злодюга та п’янюга, то всякого з пантелику зіб’є… (Мирний, І, 1949, 307). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 600. | ||
+ | Злодюга, ги, м. = Злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. Злодюжка. Злодюжка був на все сем.Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313. | ||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 160. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | злодюга | ||
+ | -и, ч. і ж., розм. | ||
+ | Особа, яка чинить злодійство. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Злодюга.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Злодюга1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Злодюга2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| DTuftfaok6g}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9 Злодій]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B0 Злодійка]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BA%D0%B0 Злодіяка]==== | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Злодіюга або Злодій, злочинець — людина, що чинить злодіяння, злочини в тій чи іншій системі цінностей чи законів, зокрема людина, що чинить злодіяння з погляду іншої людини, групи людей, людства в цілому тощо. Протилежністю злодія є добродій. | ||
+ | Поділ людських вчинків на добрі і злі, схвалення одних й осуд інших відігравали, відіграють і відіграватимуть важливе значення в житті людства. | ||
+ | Природа людини, наявність у неї свободи вибору, суперечливий характер соціального буття призводять до того, що та ж сама людина здатна робити як добрі, так і злі вчинки, бувши добродієм в очах одних і злодієм в очах інших. | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
[[Категорія:Зл]] | [[Категорія:Зл]] |
Поточна версія на 00:25, 25 листопада 2017
Злодю́га, -ги, м. = Злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. Злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗЛОДЮ́ГА, и, чол. і жін., розм. Особа, яка займається злодійством. [Вюрбі:] Це ж та баба Ярина, та злодюга, що сама краде, а на дівчат звертає! (Степан Васильченко, III, 1960, 469); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 137); Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Панас Мирний, V, 1955, 381); // лайл. — Як щоденна лайка та докори: злодюга та п'янюга, то всякого з пантелику зіб'є... (Панас Мирний, I, 1949, 307).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Злодюга, -ги, м. = злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум.злодюжка. Злодюжка був на все сем. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗЛОДЮ́ГА, и, ч. і ж., розм. Особа, яка займається злодійством. [В юрбі:] Це ж та баба Ярина, та злодюга, що сама краде, а на дівчат звертає! (Вас., III, 1960, 469); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (Чаб., Тече вода.., 1961, 137); Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Мирний, V, 1955, 381); // лайл. — Як щоденна лайка та докори: злодюга та п’янюга, то всякого з пантелику зіб’є… (Мирний, І, 1949, 307). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 600. Злодюга, ги, м. = Злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. Злодюжка. Злодюжка був на все сем.Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 160.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
злодюга -и, ч. і ж., розм. Особа, яка чинить злодійство.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Злодій
Злодійка
Злодіяка
Зовнішні посилання
Матеріал з Вікіпедії
Злодіюга або Злодій, злочинець — людина, що чинить злодіяння, злочини в тій чи іншій системі цінностей чи законів, зокрема людина, що чинить злодіяння з погляду іншої людини, групи людей, людства в цілому тощо. Протилежністю злодія є добродій. Поділ людських вчинків на добрі і злі, схвалення одних й осуд інших відігравали, відіграють і відіграватимуть важливе значення в житті людства. Природа людини, наявність у неї свободи вибору, суперечливий характер соціального буття призводять до того, що та ж сама людина здатна робити як добрі, так і злі вчинки, бувши добродієм в очах одних і злодієм в очах інших.