Відмінності між версіями «Пелех»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
 
(не показано 14 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:Hair lock- dna legal.jpg|міні]]
 +
[[Файл:e5783eb9a212482bf18b32a8efk2--aksessuary-noski-iz-sobachej-shersti.jpg|міні]]
 
'''Пе́лех, -ха, '''''м. ''1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. ''Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив пережив. ''Греб. 318.  
 
'''Пе́лех, -ха, '''''м. ''1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. ''Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив пережив. ''Греб. 318.  
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
[[Файл:Пелех ілюстрація 2.jpg|міні]]
 +
[[Файл:Пелех ілюстрація 5.jpg|міні]]
 +
[[Файл:Пелех ілюстрація 4.jpg|міні]]
 +
<big>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.</big><br />
  
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.
+
ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).<br />
ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).  
+
2. перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. — Сам ти косматий пелех! А в вас, в Озірній, самісінькі злодії! (Крим., Вибр., 1965, 410)
+
 
   
 
   
Орфографічний словник української мови
 
1. Пе́лех
 
прізвище
 
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
 
2. ПЕЛЕХ
 
пе́лех 1
 
іменник чоловічого роду
 
жмут
 
розм.
 
пе́лех 2
 
іменник чоловічого роду, істота
 
про людину
 
розм.
 
  
3. Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
+
2. перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. — Сам ти косматий пелех! А в вас, в Озірній, самісінькі злодії! (Крим., Вибр., 1965, 410)<br />
пелех
+
-а, ч. , розм. 1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін.
+
|| перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.).
+
2》 перен. , розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
+
  
==Медіа==
+
[[Файл:Жмут вовни|міні|Ілюстрація до слова "пелех", жмут вовни]]
+
<big>Орфографічний словник української мови</big><br />
 +
 
 +
1. '''Пе́лех''' - прізвище
 +
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. <br />
 +
 
 +
2. '''ПЕЛЕХ''' <br />
 +
''пе́лех 1''  іменник чоловічого роду; жмут. розм. <br />
 +
''пе́лех 2'' іменник чоловічого роду, істота; про людину, розм. <br />
 +
 
 +
 
 +
<big> Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови</big><br />
 +
 
 +
'''пелех''' -а, ч. , розм. <br />
 +
1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін.
 +
|| перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.).<br />
 +
2》 перен. , розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Рядок 38: Рядок 40:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.
+
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.<br />
 
2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.  
 
2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.  
 
Том 3, ст. 106.
 
Том 3, ст. 106.
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
[[Категорія:Пе]]
+
[http://slovopedia.org.ua/35/53407/144003.html Орфографічний словник української мови]<br />
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інстиут]]
+
[http://slovopedia.org.ua/93/53407/935917.html Словники. ГоловнаФорум Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]<br />
[[Категорія:Слова 2017 року]]
+
[http://slovopedia.org.ua/35/53407/144004.html Орфографічний словник української мови (2)]

Поточна версія на 23:57, 24 листопада 2017

Hair lock- dna legal.jpg
E5783eb9a212482bf18b32a8efk2--aksessuary-noski-iz-sobachej-shersti.jpg

Пе́лех, -ха, м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив пережив. Греб. 318.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Пелех ілюстрація 2.jpg
Пелех ілюстрація 5.jpg
Пелех ілюстрація 4.jpg

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.

ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).


2. перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. — Сам ти косматий пелех! А в вас, в Озірній, самісінькі злодії! (Крим., Вибр., 1965, 410)


Орфографічний словник української мови

1. Пе́лех - прізвище

  • Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

2. ПЕЛЕХ
пе́лех 1 іменник чоловічого роду; жмут. розм.
пе́лех 2 іменник чоловічого роду, істота; про людину, розм.


Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

пелех -а, ч. , розм.
1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. || перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.).
2》 перен. , розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.

Див. також

Пелехатий

Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Котл. Ен. V. 7. Гуси пелехаті. Грин. III. 89. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Чуб. V. 382. Кури пелехаті. Драг. 28. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає. Грин. III. 472.

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.
2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 106.

Зовнішні посилання

Орфографічний словник української мови
Словники. ГоловнаФорум Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Орфографічний словник української мови (2)