Відмінності між версіями «Ослюк»
(Створена сторінка: '''Ослю́к, -ка, '''''м. ''Мулъ, лошакъ. Категорія:Ос) |
(→Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ' | + | ==Сучасні словники== |
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ОСЛЮ́К, а, чол. | ||
| + | 1. розм. Те саме, що осел; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 293); Ісен-Джап схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. ослюком, дістав рулетку (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 141). | ||
| + | 2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 772. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Ослюк, -ка, м. Мулъ, лошакъ. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ОСЛЮ́К, а́, ч. | ||
| + | 1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони… (Коцюб., II, 1955, 293); Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. ослюком, дістав рулетку (Ле, Міжгір’я, 1953, 141). | ||
| + | 2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 772. | ||
| + | Ослюк, ка, м. Мулъ, лошакъ. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 69. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | • 1ослюк — а/, ч. 1) розм. Те саме, що осел; віслюк. 2) Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак … | ||
| + | Український тлумачний словник | ||
| + | • 2ослюк — іменник чоловічого роду, істота … | ||
| + | Орфографічний словник української мови | ||
| + | • 3ослюк — люка, ч. Пр. Зневажл. до осел … | ||
| + | Словник лемківскої говірки | ||
| + | • 4осел — 1) (свійська робоча тварина), віслюк, ослюк, ішак; онагр, кулан (дикий) 2) див. дурень … | ||
| + | Словник синонімів української мови | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Oslyk.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Oslyk1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Oslyk2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| ir05PGx-CVo}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | ослюк | ||
| + | Іменник, істота, чоловічий рід. | ||
| + | Корінь: -. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%81%D0%B5%D0%BB]=== | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%BA]=== | ||
| + | |||
| + | ===[httpадреса слова]=== | ||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ос]] | [[Категорія:Ос]] | ||
Поточна версія на 20:23, 24 листопада 2017
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОСЛЮ́К, а, чол. 1. розм. Те саме, що осел; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 293); Ісен-Джап схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. ослюком, дістав рулетку (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 141). 2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 772.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Ослюк, -ка, м. Мулъ, лошакъ.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОСЛЮ́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони… (Коцюб., II, 1955, 293); Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. ослюком, дістав рулетку (Ле, Міжгір’я, 1953, 141). 2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 772. Ослюк, ка, м. Мулъ, лошакъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 69.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• 1ослюк — а/, ч. 1) розм. Те саме, що осел; віслюк. 2) Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак … Український тлумачний словник • 2ослюк — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови • 3ослюк — люка, ч. Пр. Зневажл. до осел … Словник лемківскої говірки • 4осел — 1) (свійська робоча тварина), віслюк, ослюк, ішак; онагр, кулан (дикий) 2) див. дурень … Словник синонімів української мови
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
ослюк Іменник, істота, чоловічий рід. Корінь: -.
