Відмінності між версіями «Ослюк»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ослю́к, -ка, '''''м. ''Мулъ, лошакъ. Категорія:Ос)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ослю́к, -ка, '''''м. ''Мулъ, лошакъ.  
+
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ОСЛЮ́К, а, чол.
 +
1. розм. Те саме, що осел; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 293); Ісен-Джап схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. ослюком, дістав рулетку (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 141).
 +
2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем.
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 772.
 +
 
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Ослюк, -ка, м. Мулъ, лошакъ.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ОСЛЮ́К, а́, ч.
 +
1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони… (Коцюб., II, 1955, 293); Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. ослюком, дістав рулетку (Ле, Міжгір’я, 1953, 141).
 +
2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем.
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 772.
 +
Ослюк, ка, м. Мулъ, лошакъ.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 69.
 +
 
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
• 1ослюк — а/, ч. 1) розм. Те саме, що осел; віслюк. 2) Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак …
 +
Український тлумачний словник
 +
• 2ослюк — іменник чоловічого роду, істота …
 +
Орфографічний словник української мови
 +
• 3ослюк — люка, ч. Пр. Зневажл. до осел …
 +
Словник лемківскої говірки
 +
• 4осел — 1) (свійська робоча тварина), віслюк, ослюк, ішак; онагр, кулан (дикий) 2) див. дурень …
 +
Словник синонімів української мови
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
===[httpадреса слова]===
 +
 
 +
===[адреса посилання]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 +
 
 
[[Категорія:Ос]]
 
[[Категорія:Ос]]

Версія за 21:18, 24 листопада 2017

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОСЛЮ́К, а, чол. 1. розм. Те саме, що осел; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 293); Ісен-Джап схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. ослюком, дістав рулетку (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 141). 2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 772.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ослюк, -ка, м. Мулъ, лошакъ.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОСЛЮ́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що осе́л; віслюк. Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони… (Коцюб., II, 1955, 293); Ісен-Джан схопився і, інстинктивно порачкувавши під.. ослюком, дістав рулетку (Ле, Міжгір’я, 1953, 141). 2. Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 772. Ослюк, ка, м. Мулъ, лошакъ. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 69.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1ослюк — а/, ч. 1) розм. Те саме, що осел; віслюк. 2) Гібрид від схрещування ослиці з жеребцем; мул, лошак … Український тлумачний словник • 2ослюк — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови • 3ослюк — люка, ч. Пр. Зневажл. до осел … Словник лемківскої говірки • 4осел — 1) (свійська робоча тварина), віслюк, ослюк, ішак; онагр, кулан (дикий) 2) див. дурень … Словник синонімів української мови

Ілюстрації

Прямець.PNG Прямець1.png Прямець2.png

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[httpадреса слова]

[адреса посилання]