Відмінності між версіями «Лупцювати»
(→Медіа) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Lypzyvatu.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Lypzyvatu1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Lypzyvatu2.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| oiRo0xG1hhY}} |
+ | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== |
Поточна версія на 20:09, 24 листопада 2017
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛУПЦЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм. Те саме, що бити 2. Бурлаки.. миттю кинулись на осавулу і почали його лупцювать кулаками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив. Нікому не попускай (Олександр Довженко, I, 1958, 218); Василь злісно лупцював тварин бичем по мордах, по ногах — по чому поціляв (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 184). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 557.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЛУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., розм. Те саме, що би́ти 2. Бурлаки.. миттю кинулись на осавулу і почали його лупцювать кулаками (Н.-Лев., II, 1956, 203); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив. Нікому не попускай (Довж., І, 1958, 218); Василь злісно лупцював тварин бичем по мордах, по ногах — по чому поціляв (Вол., Місячне срібло, 1961, 184). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 557. Лупцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• 1лупцювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех., розм. Те саме, що бити 2) … Український тлумачний словник • 2лупцювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 3гилити — лю/, ли/ш, недок., перех., розм. 1) Бити м яч під час гри в гилки. 2) перен. Бити, лупцювати. 3) перен. Багато правити (про ціну). 4) перен. Багато набирати, накладати чого небудь … Український тлумачний словник • 4лупати — I луп ати а/ю, а/єш, недок., перех. Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). || Віддирати, відокремлювати верхній шар чого небудь. || Розбиваючи, ламати що небудь. || Бити, лупцювати. II л упати аю, аєш, недок., фам. 1) Те саме, що… … Український тлумачний словник • 5лупцювання — я, с., розм. Дія за знач. лупцювати … Український тлумачний словник • 6лупцьований — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до лупцювати … Український тлумачний словник
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
лупцюваті Дієслово, недоконаний вид. Корінь: -.