Відмінності між версіями «Княгиня»

Поточна версія на 19:57, 24 листопада 2017

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КНЯГИ́НЯ, і, жін. 1. іст. Дружина князя (у 1, 2 знач.). І воду рідних рік черкав Ваш спів, мій друже славний, Неначе чарівний рукав Княгині Ярославни (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 23); В тому господньому селі, На нашій славній Україні, — Не знаю, де вони взялись, — Приблуда князь. Була й княгиня (Тарас Шевченко, II, 1953, 9). 2. іст. Жіночий рід до князь 1, 2. Княгиня ж Ольга завела скрізь.. уроки й устави (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 13). 3. етн. Жіночий рід до князь 3. — Ні, молода княгине, не піду до тебе на весілля: не подобна річ мені, старому, по весіллях гуляти (Марко Вовчок, I, 1955, 26); Серед натовпу дівчат стояла у церкві княгиня (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 140); * У порівняннях. Подруги-дівчата несли труну. В їй лежала Олеся, убрана, як молода княгиня (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 176). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 198.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Княгиня, -ні, ж. 1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка. К. ЧР. 46. 2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Н. п. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля. МВ. І. 42. 3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Грин. III. 114. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Н. п. Жінка княгинька, а хата неметена. Ном. № 9118. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка.АД. І. 45.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КНЯГИ́НЯ, і, ж. 1. іст. Дружина князя (у 1, 2 знач.). І воду рідних рік черкав Ваш спів, мій друже славний. Неначе чарівний рукав Княгині Ярославни (Рильський, Зим. записи, 1964, 23); В тому господньому селі. На нашій славній Україні,— Не знаю, де вони взялись,— Приблуда князь. Була й княгиня (Шевч., II, 1953, 9). 2. іст. Жін. до князь 1, 2. Княгиня ж Ольга завела скрізь.. уроки й устави (Скл., Святослав, 1959, 13). 3. етн. Жін. до князь 3. — Ні, молода княгине, не піду до тебе на весілля: не подобна річ мені, старому, по весіллях гуляти (Вовчок, І, 1955, 26); Серед натовпу дівчат стояла у церкві княгиня (Мас., Під небом.., 1961, 140); * У порівн. Подруги-дівчата несли труну. В їй лежала Олеся, убрана, як молода княгиня (Гр., Без хліба, 1958, 176). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 198. Княгиня, ні, ж. 1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка. К. ЧР. 46. 2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Н. п. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля. МВ. І. 42. 3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Грин. III. 114. Ум. Княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Н. п. Жінка княгинька, а хата неметена. Ном. № 9118. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка. АД. І. 45. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 257. княги́ня — 1) правителька кня¬зівства або дружина князя. Княгиня Ольга; 2) (зменшено-пестливі — княги́нечка, княги́нька) у весільно¬му обряді — наречена, молода. Ой гляди, мати, гляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню (пісня); 3) на¬родний старовинний весняний хо¬ровод з піснями. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 293.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1княгиня — княгинюшка, жена, государыня Словарь русских синонимов. княгиня сущ., кол во синонимов: 4 • бегум (1) • … Словарь синонимов • 2КНЯГИНЯ — КНЯГИНЯ, княгини, жен. (ист. и дорев.). Жена или вдова князя (в 1 и 2 знач.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова • 3КНЯГИНЯ — КНЯГИНЯ, и, жен. Жена князя. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова • 4КНЯГИНЯ — молодая. Яросл. Невеста. ЯОС 5, 40 … Большой словарь русских поговорок • 5княгиня — княгиня, род. мн. княгинь и устарелое княгиней … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке • 6КНЯГИНЯ — Жена князя*. Великая княгиня жена Великого князя (см. князь*). В конце ХVIII в. титул Великая княгиня перешел также к дочерям царствующего монарха. Самыми знаменитыми княгинями в истории России были княгиня Ольга (?–969) жена киевского князя… … Лингвострановедческий словарь • 7Княгиня — Литовско белорусский герб Погоня, использующийся как герб некоторых князей Гедиминовичей, в том числе Трубецких Князь глава феодального монархического государства или отдельного политического образования (удельный князь) в IX XVI веках у славян и … Википедия • 8княгиня — народн. также невеста (во время свадьбы) – табуистич. название (см. Зеленин у Хаверса 166), укр. княгиня – то же, сербохорв. кнѐгиња, словен. kneginja, др. чеш. knieni, польск. ksieni настоятельница , в. луж. knjeni госпожа , н. луж. kněni.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера • 9княгиня — жена князя. (Источник: Словарь сексуальных терминов) … Сексологическая энциклопедия • 10Княгиня — I ж. Жена князя [князь I]. II ж. нар. поэт. Невеста, новобрачная (в старинном свадебном обряде). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • 11княгиня — княгиня, княгини, княгини, княгинь, княгине, княгиням, княгиню, княгинь, княгиней, княгинею, княгинями, княгине, княгинях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов • 12княгиня — княг иня, и, род. п. мн. ч. инь … Русский орфографический словарь • 13княгиня — (1 ж); мн. княги/ни, Р. княги/нь … Орфографический словарь русского языка • 14княгиня — і, ж. 1) іст. Дружина князя (у 1, 2 знач.). 2) іст. Жін. до князь 1), 2). 3) етн. Жін. до князь 3) … Український тлумачний словник • 15княгиня — [кн аги/н а] н і, ор. неийу … Орфоепічний словник української мови • 16княгиня — и; ж. Жена князя. ◁ Княгинюшка, и; ж. Ласк … Энциклопедический словарь • 17княгиня — същ. принцеса, господарка, кралица … Български синонимен речник • 18княгиня — и; ж. см. тж. княгинюшка Жена князя … Словарь многих выражений • 19княгиня — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови • 20княгиня — княг/ин/я … Морфемно-орфографический словарь

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Княгиня — дружина князя.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[1]

[2]

[3]

[4]

[httpадреса слова]

[адреса посилання]