Відмінності між версіями «Повістка»
(Створена сторінка: '''По́вістка, -ки, '''''ж. ''1) Повѣстка. 2) Разсказъ. ''Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''По́вістка, -ки, '''''ж. ''1) Повѣстка. 2) Разсказъ. ''Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. ''Спб. 1861. | '''По́вістка, -ки, '''''ж. ''1) Повѣстка. 2) Разсказъ. ''Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. ''Спб. 1861. | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ПОВІ́СТКА, и, жін. | ||
| + | 1. Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. От прийшла панові повістка їхать на суд (Україна сміється, I, 1960, 31); 26 червня [1941 року] в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 275); | ||
| + | // заст. Повідомлення, яке надсилає поштове відділення адресату про одержання на його ім'я грошей, посилки, листа і т. ін. З рекомендованими листами велика морока: на них перше «повістку» приносять, як на посилки!(Леся Українка, V, 1956, 375); | ||
| + | // рідко. Те саме, що звістка. Збігались хазяїни, шлють свою невістку, Щоб ішла до матері та несла повістку (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 152); * Образно. Осінь шле повістку-хмарку... (Павло Усенко, Листя.., 1956, 189). | ||
| + | ▲ Повістка денна див. денний. | ||
| + | 2. літ., заст. Оповідання. Тим часом я постараюся прислати Вам повістку, що піде першою до 3-ої книжки(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 219); Може, Вам відомо, що теперечки в Коломиї друкується збірка моїх повісток (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 579); | ||
| + | // Оповідь, розповідь, переказ. Немало легенд і повісток о тім місці кружило і кружить межи народом (Іван Франко, VIII, 1952, 135). | ||
| + | 3. спец. Сигнал, оповіщення. І тільки годині о дванадцятій задзвонили, нарешті, повістку їхньому поїздові (Андрій Головко, II, 1957, 385); Закалатав дзвоник — перший дзвоник за цілу ніч: повістка до поїзда! (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 252). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 675. | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861. | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | повістка | ||
| + | -и, ж. | ||
| + | 1) Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. || заст. Повідомлення,що його надсилає поштове відділення адресатові про одержання на його ім'я грошей, посилки, листа і т. ін. ||рідко. Те саме, що звістка. | ||
| + | 2) літ., заст. Оповідання. || Оповідь, розповідь, переказ. | ||
| + | 3) спец. Сигнал, оповіщення. | ||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Повістка.ipg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: повістка1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: повістка2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0 звістка]==== | ||
| + | ====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82 лист]==== | ||
| + | ====[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C оповідь]==== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 16:45, 24 листопада 2017
По́вістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОВІ́СТКА, и, жін. 1. Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. От прийшла панові повістка їхать на суд (Україна сміється, I, 1960, 31); 26 червня [1941 року] в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 275); // заст. Повідомлення, яке надсилає поштове відділення адресату про одержання на його ім'я грошей, посилки, листа і т. ін. З рекомендованими листами велика морока: на них перше «повістку» приносять, як на посилки!(Леся Українка, V, 1956, 375); // рідко. Те саме, що звістка. Збігались хазяїни, шлють свою невістку, Щоб ішла до матері та несла повістку (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 152); * Образно. Осінь шле повістку-хмарку... (Павло Усенко, Листя.., 1956, 189). ▲ Повістка денна див. денний. 2. літ., заст. Оповідання. Тим часом я постараюся прислати Вам повістку, що піде першою до 3-ої книжки(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 219); Може, Вам відомо, що теперечки в Коломиї друкується збірка моїх повісток (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 579); // Оповідь, розповідь, переказ. Немало легенд і повісток о тім місці кружило і кружить межи народом (Іван Франко, VIII, 1952, 135). 3. спец. Сигнал, оповіщення. І тільки годині о дванадцятій задзвонили, нарешті, повістку їхньому поїздові (Андрій Головко, II, 1957, 385); Закалатав дзвоник — перший дзвоник за цілу ніч: повістка до поїзда! (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 252). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 675.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Повістка, -ки, ж. 1) Повѣстка. 2) Разсказъ. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Спб. 1861.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
повістка -и, ж. 1) Коротке письмове повідомлення з викликом куди-небудь, нагадуванням про щось. || заст. Повідомлення,що його надсилає поштове відділення адресатові про одержання на його ім'я грошей, посилки, листа і т. ін. ||рідко. Те саме, що звістка. 2) літ., заст. Оповідання. || Оповідь, розповідь, переказ. 3) спец. Сигнал, оповіщення. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
