|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Павучи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Павутина. '''Гн. I. 99. | | '''Павучи́на, -ни, '''''ж. ''= '''Павутина. '''Гн. I. 99. |
| | [[Категорія:Па]] | | [[Категорія:Па]] |
| − |
| |
| − | ====Павутина====
| |
| − | секрет павутинних залоз, який незабаром після виділення застигає у формі ниток. За хімічною природою являє собою білок, близький за складом до шовку комах. Павутину здатні виділяти представники ряду груп павукоподібних (павуки, псевдоскорпіони, деякі кліщі) і губоногі багатоніжки.
| |
| − |
| |
| − | Варіанти використання павутини виявляються досить різноманітні, але найпоширеніше застосування її -для побудови яйцевих коконів, сперматофорів, ловчих мереж і укриттів на час линьки або несприятливих умов.
| |
| − |
| |
| − | Слід зазначити, що ловчу мережу павуків також часто називають павутиною.
| |
| − |
| |
| − | ====Павутина павуків====
| |
| − | ==Склад, виділення і властивості==
| |
| − | Павутина павуків являє собою білок, збагачений гліцином, аланіном і серином. Усередині павутинної залози вона існує в рідкій формі. При виділенні через численні прядильні трубочки, що відкриваються на поверхні павутинних бородавок, відбувається зміна структури білка, внаслідок чого він твердіє у формі тонкої нитки. Надалі павук переплітає ці первинні нитки в товстіше павутинне волокно.
| |
| − |
| |
| − | По міцності павутина близька до нейлону й значно міцніше подібного з нею по складу шовку комах (наприклад, гусениць тутового шовкопряда). Відповідно одному із припущень відмінності обумовлені тим, що павуки формують волокно, звисаючи на ньому[1]
| |
| − |
| |
| − | Інша незвичайна властивість павутини — внутрішня шарнірність: підвішений на павутиннім волокні предмет можна необмежено обертати в ту саму сторону, і при цьому вона не тільки не перекрутиться, але взагалі не буде створювати помітної сили протидії[2]
| |
| − |
| |
| − | Павутина має властивість перефарбовувати чорне волосся в руде назавжди. Якщо павутина потрапить у розчин хлориду натрію, вона утворює суміш, при взаємодії з яким чорні пігменти тварин і людини перетворяться в руді пігменти (феомеланіни).
| |
| − |
| |
| − | ==Функції==
| |
| − |
| |
| − | Найвідоміший варіант використання павутини павуками — побудова ловчих мереж, які залежно від будови здатні повністю знерухомити здобич утруднити її пересування або тільки просигналізувати про її появу. Пійману здобич павуки також часто загортають у павутиння. В аранеоморфних павуків з ловчими мережами пов'язана дуже складна шлюбна поведінка.
| |
| − |
| |
| − | Перед розмноженням самці плетуть сперматичну сіточку, на яку виділяють краплю сперми для переносу її в резервуари цимбіумів (копулятивних органів на кінчиках педипальп).
| |
| − |
| |
| − | Розвиток яєць і молоді проходить у павутинному яйцевому коконі. У деяких видів самка в період розмноження виділяє нитку, позначену феромонами, яку самець використовує при пошуку партнерки. У зв'язку із цим, хоча навіть серед найбільш архаїчних членистобрюхих павуків є представники що формують для полювання сигнальні волокна, уважається, що первинна функція павутини павуків пов'язана саме з розмноженням, а не зі здобуванням їжі. Як основний доказ на користь цієї гіпотези розглядають вихідну приуроченість павутинних бородавок до області статевих отворів.
| |
| − |
| |
| − | Крім того, багато павуків обплітають павутиною стінки нірки. Нарешті, одними з найекстравагантніших застосувань павутини є формування страхувальних ниток, що перешкоджають невдалому падінню при стрибках, і «парашутів», за допомогою яких молодняк може подорожувати з потоками повітря.
| |
| − |
| |
| − | ==Ловчі мережі==
| |
| − |
| |
| − | Деякі аранеоморфні павуки (наприклад, із родини Uloboridae) вплітають у свої ловчі мережі добре видимі волокна, що формують малюнок у формі спіралей, зиґзаґів або хрестів. Установлено, що здобич у такі мережі попадається частіше.
| |
| − |
| |
| − | ==Застосування==
| |
| − | Є спроби створення штучних аналогів павутини [1] (для використання як у конструкційних цілях, так і в медицині).
| |
| − |
| |
| − | У народній медицині павутину застосовували як кровоспинний засіб, що й загоює.
| |
| − |
| |
| − | Ритуальне куріння павутини було частиною ритуалів перуанських шаманів і шаманів Межиріччі. У такий спосіб люди підносили данину язичеському божеству Наркуналле — тому, хто плете нитки буття. Дотепер можна зустріти людей дотримуються цього ритуалу
| |
| − |
| |
| − | ==Література==
| |
| − | Большой энциклопедический словарь «Биология». — под ред. М. С. Гилярова, М.: Большая российская энциклопедия, 1998. ISBN 5-85270-252-8.
| |
| − | Зоология беспозвоночных, Т. 1: от простейших до моллюсков и артропод, под ред. В. Вестхайде и Р. Ригера. М.: Т-во научных изданий КМК, 2008.
| |
| − | Рупперт Э. Э., Фокс Р. С., Барнс Р. Д. Зоология беспозвоночных. Т. 3: Членистоногие. М. «Академия», 2008.
| |
| − |
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − |
| |
| − | <gallery>
| |
| − | Файл:Без названия (3).jpg|павитуна з росою
| |
| − | Файл:Scho-take-pavutina-chomu-pavuki-yiyi-pletut 301.jpeg|павутина звичайна
| |
| − | </gallery>
| |
| − |
| |
| − | ==Медіа==
| |
| − |
| |
| − | {{#ev:youtube|K8AfzKgTNbs}}.
| |
