Відмінності між версіями «Побіля»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Побіля́, '''''нар. ''Возлѣ, около. ''А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. ''Кв. ''Тече річка з винограду та й побіля груші. ''Грин. III. 393.  
 
'''Побіля́, '''''нар. ''Возлѣ, около. ''А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. ''Кв. ''Тече річка з винограду та й побіля груші. ''Грин. III. 393.  
 
[[Категорія:По]]
 
[[Категорія:По]]
−
1. прийм., з. род. в. Уживається на позначення місця, предмета, особи, недалеко від якого (якої) відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Явдоха.. тільки засопла, проходячи побіля Мар'ї (Панас Мирний, III, 1954, 73); — Охота гірш неволі, як-то кажуть. Неволі немає, та охота велика побіля вас бути (Любов Яновська, I, 1959, 230); Гріли руки пишні дуки Нобіля народу (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 267); Побіля американського шлагбаума вартового не була (Юрій Яновський, II, 1954, 59); Зібравшися побіля столу, Вони листа свого писали у Запоріжжя, на завод (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 96).
 
−
2. присл., рідко. Те саме, що поряд1 1; поблизу. Гора, в ній нора з дверима, побіля товстий явір (Марко Кропивницький, IV, 1959, 129).
 

Версія за 14:18, 24 листопада 2017

Побіля́, нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Побіля&oldid=188047