Відмінності між версіями «Юхторити»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ю́хторити, -рю, -риш, '''''гл. ''Суетиться? ''Син спершу й не постерігав, чого мати так юхторить, як побачить якого удівця, або старого парубка, а далі й догадавсь, (що хоче заміж). ''Грин. II. 166. | '''Ю́хторити, -рю, -риш, '''''гл. ''Суетиться? ''Син спершу й не постерігав, чого мати так юхторить, як побачить якого удівця, або старого парубка, а далі й догадавсь, (що хоче заміж). ''Грин. II. 166. | ||
[[Категорія:Юх]] | [[Категорія:Юх]] | ||
| − | Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно.Слуги метушаться упадливо та улесно, підносячи більше та більше і вигадливих страв, і цілющого трунку (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 23); Птахи були неспокійні, метушилися, бились крилами поміж очеретом і здіймали галас, мов перед бурею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); На палубі, на трапах метушилися матроси. Вони поспішаючи кріпили якісь канати, гримів ланцюг, тупали ноги (Олесь Донченко, III, 1956, 220); Крізь парусинову завісу глядачам було видно, як метушились по сцені артисти, готуючись до початку вистави (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 209); * Образно. Метушилися пошматовані хмари по небу (Іван Ле, Мої листи, 1945, 69); | + | |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно.Слуги метушаться упадливо та улесно, підносячи більше та більше і вигадливих страв, і цілющого трунку (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 23); Птахи були неспокійні, метушилися, бились крилами поміж очеретом і здіймали галас, мов перед бурею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); На палубі, на трапах метушилися матроси. Вони поспішаючи кріпили якісь канати, гримів ланцюг, тупали ноги (Олесь Донченко, III, 1956, 220); Крізь парусинову завісу глядачам було видно, як метушились по сцені артисти, готуючись до початку вистави (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 209); * Образно. Метушилися пошматовані хмари по небу (Іван Ле, Мої листи, 1945, 69); | ||
// біля (коло) чого, з чим. Робити якусь справу, що потребує багато клопоту, зусиль; клопотатися. Чого то і сей рік власне Ліля взяла на себе тую біганину: .. минулий раз вона ж метушилася з концертом (Леся Українка, V, 1956, 391); На одному обійсті метушилися люди біля молотарки (Микола Трублаїні, I, 1955, 42). | // біля (коло) чого, з чим. Робити якусь справу, що потребує багато клопоту, зусиль; клопотатися. Чого то і сей рік власне Ліля взяла на себе тую біганину: .. минулий раз вона ж метушилася з концертом (Леся Українка, V, 1956, 391); На одному обійсті метушилися люди біля молотарки (Микола Трублаїні, I, 1955, 42). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 694. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 694. | ||
{Image169.jpg} | {Image169.jpg} | ||
| − | |||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{{#ev:youtube|pL7GdVRsH-8}} | {{#ev:youtube|pL7GdVRsH-8}} | ||
| − | [[ | + | |
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 13:39, 24 листопада 2017
Ю́хторити, -рю, -риш, гл. Суетиться? Син спершу й не постерігав, чого мати так юхторить, як побачить якого удівця, або старого парубка, а далі й догадавсь, (що хоче заміж). Грин. II. 166.
Сучасні словники
Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно.Слуги метушаться упадливо та улесно, підносячи більше та більше і вигадливих страв, і цілющого трунку (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 23); Птахи були неспокійні, метушилися, бились крилами поміж очеретом і здіймали галас, мов перед бурею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); На палубі, на трапах метушилися матроси. Вони поспішаючи кріпили якісь канати, гримів ланцюг, тупали ноги (Олесь Донченко, III, 1956, 220); Крізь парусинову завісу глядачам було видно, як метушились по сцені артисти, готуючись до початку вистави (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 209); * Образно. Метушилися пошматовані хмари по небу (Іван Ле, Мої листи, 1945, 69); // біля (коло) чого, з чим. Робити якусь справу, що потребує багато клопоту, зусиль; клопотатися. Чого то і сей рік власне Ліля взяла на себе тую біганину: .. минулий раз вона ж метушилася з концертом (Леся Українка, V, 1956, 391); На одному обійсті метушилися люди біля молотарки (Микола Трублаїні, I, 1955, 42). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 694. {Image169.jpg}
Ілюстрації
Медіа |
