Відмінності між версіями «Перехрещувати»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | ПЕРЕХРЕЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш, док. | + | '''ПЕРЕХРЕЩУВАТИ''', ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш, док. |
1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок, I, 1955, 288); — Оце дивись, я встромив голку, беру ту чисницю... Дивись, як нитку кладу. Бачиш, як перехрещую (Любов Яновська, I, 1959, 426); Західний край неба, голубий і чистий, раптом у них перед очима перехрестила товста смуга білого диму (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 282). | 1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок, I, 1955, 288); — Оце дивись, я встромив голку, беру ту чисницю... Дивись, як нитку кладу. Бачиш, як перехрещую (Любов Яновська, I, 1959, 426); Західний край неба, голубий і чистий, раптом у них перед очима перехрестила товста смуга білого диму (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 282). | ||
2. тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. — Щось стогне. Ніби умирає, — То мій батько. І нікому Ні перехрестити, Ні рук скласти (Тарас Шевченко, II, 1963, 310); Ще більше здивувало її, коли вона побачила, як мачуха приступила до печі і крадькома але так, щоб усі бачили, перехрестила горщик з мамалигою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 270); Я одягнувся в що мав.. Тато й мама перехрестили мене, побажали удачі, і ми поїхали (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 11). | 2. тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. — Щось стогне. Ніби умирає, — То мій батько. І нікому Ні перехрестити, Ні рук скласти (Тарас Шевченко, II, 1963, 310); Ще більше здивувало її, коли вона побачила, як мачуха приступила до печі і крадькома але так, щоб усі бачили, перехрестила горщик з мамалигою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 270); Я одягнувся в що мав.. Тато й мама перехрестили мене, побажали удачі, і ми поїхали (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 11). | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
// Давати нове ім'я, постригаючи в монахи. [Василь:] Я не знаю, нащо людей перехрещують удруге? [Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Панас Мирний, V, 1955, 105); | // Давати нове ім'я, постригаючи в монахи. [Василь:] Я не знаю, нащо людей перехрещують удруге? [Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Панас Мирний, V, 1955, 105); | ||
// перен. Називати іншим іменем, давати іншу назву. [Степанида:] Он, хоч би й твій батько: доки був убогий, ніхто його й не бачив, а як розбагатів, то де ті й приятелі взялись!.. То був собі Панас та й годі, а тепера вже перехрестили його у Ахтанасія... (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Пізніше, коли Польща окупувала західноукраїнські землі, перехрестивши Східну Галичину на «Малопольщу», виявилося, що справа паїв юридично задавнена (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 118). | // перен. Називати іншим іменем, давати іншу назву. [Степанида:] Он, хоч би й твій батько: доки був убогий, ніхто його й не бачив, а як розбагатів, то де ті й приятелі взялись!.. То був собі Панас та й годі, а тепера вже перехрестили його у Ахтанасія... (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Пізніше, коли Польща окупувала західноукраїнські землі, перехрестивши Східну Галичину на «Малопольщу», виявилося, що справа паїв юридично задавнена (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 118). | ||
| + | ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 316.'' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 26: | Рядок 27: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/perekhreshhuvaty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 08:59, 24 листопада 2017
Перехрещувати, -щую, -єш, сов. в. перехрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Выкрещивать, выкрестить. Жида перехрести та й голову одотни. Ном. № 905.
Зміст
Сучасні словники
ПЕРЕХРЕЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш, док. 1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок, I, 1955, 288); — Оце дивись, я встромив голку, беру ту чисницю... Дивись, як нитку кладу. Бачиш, як перехрещую (Любов Яновська, I, 1959, 426); Західний край неба, голубий і чистий, раптом у них перед очима перехрестила товста смуга білого диму (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 282). 2. тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. — Щось стогне. Ніби умирає, — То мій батько. І нікому Ні перехрестити, Ні рук скласти (Тарас Шевченко, II, 1963, 310); Ще більше здивувало її, коли вона побачила, як мачуха приступила до печі і крадькома але так, щоб усі бачили, перехрестила горщик з мамалигою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 270); Я одягнувся в що мав.. Тато й мама перехрестили мене, побажали удачі, і ми поїхали (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 11).
Не перехрестив (не перехрестивши) лоба — не зробити (не зробивши) знака хреста над собою. — Людські діти в неділю, поки з церкви не вийдуть, то й ріски в рот не беруть, а ти.., лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (Степан Васильченко, I, 1959, 324).
3. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що ударити. Карпо почав гикати, свистати. — Свищи.. я руку випручаю... я тебе, вражий сину, перехрещу... (Панас Мирний, I, 1954, 274); Підвівшись на стременах, пан Бжеський перехрестив нагаєм і розгубленого Янека і його бідолашну шкапину (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4). 4. перех., заст. Навертати до іншої християнської віри, вдруге здійснюючи обряд хрещення. Спроби Петра Скарги ополячити його [російський народ] мирним шляхом, перехрестити в католицтво — ще на Івані Грозному провалилися безповоротно (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 112); // Давати нове ім'я, постригаючи в монахи. [Василь:] Я не знаю, нащо людей перехрещують удруге? [Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Панас Мирний, V, 1955, 105); // перен. Називати іншим іменем, давати іншу назву. [Степанида:] Он, хоч би й твій батько: доки був убогий, ніхто його й не бачив, а як розбагатів, то де ті й приятелі взялись!.. То був собі Панас та й годі, а тепера вже перехрестили його у Ахтанасія... (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Пізніше, коли Польща окупувала західноукраїнські землі, перехрестивши Східну Галичину на «Малопольщу», виявилося, що справа паїв юридично задавнена (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 118). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 316.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/perekhreshhuvaty
