Відмінності між версіями «Потапці»
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Потапці1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Потапці1.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Потапці2. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Потапці2.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Потапці3.jpg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Потапці3.jpg |x140px]] | ||
|} | |} |
Поточна версія на 08:39, 24 листопада 2017
Потапці, -ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Жигай потапці, впустивши в юшку. Ном. № 11994.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОТА́ПЦІ, ів, мн. 1. Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо. Лигай потапці, впустивши в юшку (Номис, 1864, № 11994); — А я у молочко потапців нароблю! — Сказала Хівря тут (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 135); — Потапці, щоб ви знали, це хліб з водою, та сіллю, та цибулиною всуміш, а сковородинка — смажений на сковороді ячмінь (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 52). 2. Змащені жиром і підсмажені скибочки хліба; грінки. На закуску подають також потапці — підсмажений хліб з помідорами, сиром, салом та ін. (Українські страви, 1957, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 397.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПОТА́ПЦІ, ів, мн. 1. Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо. Лигай потапці, впустивши в юшку (Номис, 1864, № 11994); — А я у молочко потапців нароблю! — Сказала Хівря тут (Бор., Тв., 1957, 135); — Потапці, щоб ви знали, це хліб з водою, та сіллю, та цибулиною всуміш, а сковородинка — смажений на сковороді ячмінь (Чаб., Шляхами.., 1961, 52). 2. Змащені жиром і підсмажені скибочки хліба; грінки. На закуску подають також потапці — підсмажений хліб з помідорами, сиром, салом та ін. (Укр. страви, 1957, 62). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 397.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
потапці-ів, мн. 1) Підсушений невеличкими шматочками хліб, якого їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо. 2) Змащені жиром і підсмажені скибочки хліба; грінки. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Пота́пці — підсушені невеличкими шматочками хлібці, які вживають з гарячою рибною юшкою, молоком чи просто водою. Потапцями також називаються змащені жиром та підсмажені шматочки хліба, своєрідні грінки.
За часів козацтва потапцями називались своєрідні бутерброди, закуска до горілки. На пательні смажили сало, нарізане тонкими пластами, а на цьому жирі обсмажували з обох боків шматочки чорного житнього хліба. Потім на грінки клали сало, посипали подрібненим часником та нарізаними петрушкою і кропом.
Про потапці згадував Котляревський у своїй «Енеїді»: Шаблон:Цитата Шаблон:Цитата