Відмінності між версіями «Оскома»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Словари и энциклопедии на Академике)
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 6: Рядок 6:
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
ОСКО́МА, и, жін. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 162); Аркадій пройшов по кімнаті, взяв яблуко і з насолодою вкусив.. Яблуко захрумтіло, оскома приємно стягнула ясна(Олександр Копиленко, Тв., 1955, 260).  
 
ОСКО́МА, и, жін. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 162); Аркадій пройшов по кімнаті, взяв яблуко і з насолодою вкусив.. Яблуко захрумтіло, оскома приємно стягнула ясна(Олександр Копиленко, Тв., 1955, 260).  
−
♦ Збивати (збити) оскому див. збивати; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) оскому на кому — мститися кому-небудь за щось; зганяти злість. [Бурятинський:] З батьком, видно, знов за щось посварився [Пугач], а на організації оскому прийшов зганяти (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 72); — Лежу й не встаю. Так усе болить. А тут ще батько сердиться, що ти в тюрмі, я нездужаю. Згонить оскому на мені, лає мене(Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 79); Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих... (Тарас Шевченко, II, 1963, 90); Набивати (набити) [собі] оскому: а) спричинювати відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Ягоди були зелені і неймовірно кислі. Володя набив собі оскому, але з'їв їх усі (Олесь Донченко, III, 1956, 337); Скільки можу, висовуюсь у вікно, бо за ним уже починають світлішати порічки. — Кортить зелепухами оскому набити? — розгадує тато мій намір (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 47); б) втрачати інтерес до чого-небудь; пересичуватися чим-небудь. [Любов:] Читала все, що під руку попадало..! [Орест:] Так і слід. Літературу, як і життя, треба знати з усіх боків. [Любов:] Зате, правда, набила оскому навіки (Леся Українка, II, 1951, 22); в) дуже набридати. Буває, що сни набивають оскому, Вертаючись, наче старці до вікон (Леонід Первомайський, II, 1958, 309); Поезія не набиває оскоми — приїдаються одноманітність творчості письменника, а не її багатолика краса (Літературна Україна, 3.VIII 1962, 2); Тутешні ж набили оскому нам співи (Іван Манжура, Тв., 1955, 118); г) (зі словами тільки, лише) досягати дуже незначних результатів у здійсненні яких-небудь намірів, бажань; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним. Своїми словами: «Ви мусите щось написати про гуцулів» забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів? Тільки оскому наб'ю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 360); [Горнов:] А терпкою я вдався їй кислицею: вже вона пробувала кусати мене з усіх боків, та тільки оскому набила (Марко Кропивницький, I, 1958, 424); Оскома бере (брала, взяла) кого — хтось заздрісно або хтиво поглядає на кого-, що-небудь. Як вздрів [сотник] Лазьку, що прийшла на весілля дивитися, так.. аж оскома його узяла …  
+
 
 +
♦ Збивати (збити) оскому див. збивати; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) оскому на кому — мститися кому-небудь за щось; зганяти злість. [Бурятинський:] З батьком, видно, знов за щось посварився [Пугач], а на організації оскому прийшов зганяти (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 72); — Лежу й не встаю. Так усе болить. А тут ще батько сердиться, що ти в тюрмі, я нездужаю. Згонить оскому на мені, лає мене(Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 79);  
 +
Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих... (Тарас Шевченко, II, 1963, 90);  
 +
 
 +
Набивати (набити) [собі] оскому: а) спричинювати відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Ягоди були зелені і неймовірно кислі. Володя набив собі оскому, але з'їв їх усі (Олесь Донченко, III, 1956, 337);  
 +
 
 +
Скільки можу, висовуюсь у вікно, бо за ним уже починають світлішати порічки. — Кортить зелепухами оскому набити? — розгадує тато мій намір (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 47);  
 +
 
 +
б) втрачати інтерес до чого-небудь; пересичуватися чим-небудь. [Любов:] Читала все, що під руку попадало..! [Орест:] Так і слід. Літературу, як і життя, треба знати з усіх боків. [Любов:] Зате, правда, набила оскому навіки (Леся Українка, II, 1951, 22);  
 +
 
 +
в) дуже набридати. Буває, що сни набивають оскому, Вертаючись, наче старці до вікон (Леонід Первомайський, II, 1958, 309); Поезія не набиває оскоми — приїдаються одноманітність творчості письменника, а не її багатолика краса (Літературна Україна, 3.VIII 1962, 2); Тутешні ж набили оскому нам співи (Іван Манжура, Тв., 1955, 118);  
 +
 
 +
г) (зі словами тільки, лише) досягати дуже незначних результатів у здійсненні яких-небудь намірів, бажань; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним. Своїми словами: «Ви мусите щось написати про гуцулів» забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів? Тільки оскому наб'ю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 360); [Горнов:] А терпкою я вдався їй кислицею: вже вона пробувала кусати мене з усіх боків, та тільки оскому набила (Марко Кропивницький, I, 1958, 424); Оскома бере (брала, взяла) кого — хтось заздрісно або хтиво поглядає на кого-, що-небудь. Як вздрів [сотник] Лазьку, що прийшла на весілля дивитися, так.. аж оскома його узяла …
 +
 
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232.Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома.Лебед. у.
 
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232.Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома.Лебед. у.
Рядок 13: Рядок 26:
 
==Іноземнісловники==
 
==Іноземнісловники==
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
оскома
 +
-и, ж.
 +
Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Збивати оскому.
 +
 +
Зганя́ти оско́му на кому — мститися кому-небудь за щось; зганяти злість.
 +
 +
Набива́ти [собі́] оско́му — а) спричинювати відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого; б) втрачати інтерес до чого-небудь; пересичуватися чим-небудь; в) дуже набридати; г) (із сл. тільки, лише) досягати дуже незначних результатів у здійсненні яких-небудь намірів, бажань; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним.
 +
 +
 +
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
 +
Синонимы:
 +
оскомина
 +
 +
ОСКОМА — ОСКОМА, оскомина (скомлеть) жен., ·стар. скорбь, тоска, ной, томленье. | Ныне терплое состоянье зубов, тупое нытье в зубах, от кислого питья или пищи, особ. от не зрелых плодов. Я себе крыжовником набил оскомину. Смородина набьет оскомину. Пришел …  Толковый словарь Даля
 +
 +
ОСКОМА — ОСКОМА, оскомы, мн. нет, жен. (прост.). То же, что оскомина. «Набили оскому: черница поспела!» Некрасов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …  Толковый словарь Ушакова
 +
оскома — сущ., кол во синонимов: 1 • оскомина (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …  Словарь синонимов
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 23: Рядок 54:
 
      
 
      
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
===[http://diagnoz03.in.ua/stomatologiya/oskoma-movoyu-i-zubah-yak-pozbutisya.html Оскома на зубах: як позбутися]===
 +
 
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
−
===[http://diagnoz03.in.ua/stomatologiya/oskoma-movoyu-i-zubah-yak-pozbutisya.html]===
+
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9 Оскомистий]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B8 Оскомити]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Оскомитися]====
 +
 
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 22:45, 23 листопада 2017

Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома. Лебед. у.

Сучаснісловники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОСКО́МА, и, жін. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Хто кислиці поїв, а кого оскома напала! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 162); Аркадій пройшов по кімнаті, взяв яблуко і з насолодою вкусив.. Яблуко захрумтіло, оскома приємно стягнула ясна(Олександр Копиленко, Тв., 1955, 260).

♦ Збивати (збити) оскому див. збивати; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) оскому на кому — мститися кому-небудь за щось; зганяти злість. [Бурятинський:] З батьком, видно, знов за щось посварився [Пугач], а на організації оскому прийшов зганяти (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 72); — Лежу й не встаю. Так усе болить. А тут ще батько сердиться, що ти в тюрмі, я нездужаю. Згонить оскому на мені, лає мене(Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 79); Хотілося б зогнать оскому На коронованих главах, На тих помазаниках божих... (Тарас Шевченко, II, 1963, 90);

Набивати (набити) [собі] оскому: а) спричинювати відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Ягоди були зелені і неймовірно кислі. Володя набив собі оскому, але з'їв їх усі (Олесь Донченко, III, 1956, 337);

Скільки можу, висовуюсь у вікно, бо за ним уже починають світлішати порічки. — Кортить зелепухами оскому набити? — розгадує тато мій намір (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 47);

б) втрачати інтерес до чого-небудь; пересичуватися чим-небудь. [Любов:] Читала все, що під руку попадало..! [Орест:] Так і слід. Літературу, як і життя, треба знати з усіх боків. [Любов:] Зате, правда, набила оскому навіки (Леся Українка, II, 1951, 22);

в) дуже набридати. Буває, що сни набивають оскому, Вертаючись, наче старці до вікон (Леонід Первомайський, II, 1958, 309); Поезія не набиває оскоми — приїдаються одноманітність творчості письменника, а не її багатолика краса (Літературна Україна, 3.VIII 1962, 2); Тутешні ж набили оскому нам співи (Іван Манжура, Тв., 1955, 118);

г) (зі словами тільки, лише) досягати дуже незначних результатів у здійсненні яких-небудь намірів, бажань; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним. Своїми словами: «Ви мусите щось написати про гуцулів» забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів? Тільки оскому наб'ю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 360); [Горнов:] А терпкою я вдався їй кислицею: вже вона пробувала кусати мене з усіх боків, та тільки оскому набила (Марко Кропивницький, I, 1958, 424); Оскома бере (брала, взяла) кого — хтось заздрісно або хтиво поглядає на кого-, що-небудь. Як вздрів [сотник] Лазьку, що прийшла на весілля дивитися, так.. аж оскома його узяла …

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232.Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома.Лебед. у.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

оско́ма — неприємне відчуття в роті, зокрема в зубах, від надто кислої їжі, питва («Адам з’їв кис¬личку, а в нас оскома на зубах»); у Біблії — кара за гріхи, за неподо¬лану спокусу, неприємні наслідки нерозважливого вчинку; той самий смисл мають і українські при¬слів’я: «Хтось наївся квасу, а на мене оскома напала»; коли кажуть: «Ще мені на зубах оскома», то шкодують за вчиненим.

Іноземнісловники

Словари и энциклопедии на Академике

оскома -и, ж. Відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. Збивати оскому.

Зганя́ти оско́му на кому — мститися кому-небудь за щось; зганяти злість.

Набива́ти [собі́] оско́му — а) спричинювати відчуття в'язкості в роті, а також неприємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого; б) втрачати інтерес до чого-небудь; пересичуватися чим-небудь; в) дуже набридати; г) (із сл. тільки, лише) досягати дуже незначних результатів у здійсненні яких-небудь намірів, бажань; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Синонимы: оскомина

ОСКОМА — ОСКОМА, оскомина (скомлеть) жен., ·стар. скорбь, тоска, ной, томленье. | Ныне терплое состоянье зубов, тупое нытье в зубах, от кислого питья или пищи, особ. от не зрелых плодов. Я себе крыжовником набил оскомину. Смородина набьет оскомину. Пришел … Толковый словарь Даля

ОСКОМА — ОСКОМА, оскомы, мн. нет, жен. (прост.). То же, что оскомина. «Набили оскому: черница поспела!» Некрасов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова оскома — сущ., кол во синонимов: 1 • оскомина (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов

Ілюстрації

Оскома.jpg Оскома2.jpg Оскома3.jpg

Див. також

Оскома на зубах: як позбутися

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Оскомистий

Оскомити

Оскомитися

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Оскома&oldid=186611