Відмінності між версіями «В’юнок»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''В’юнок, -нка, '''''м. ''Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119. | '''В’юнок, -нка, '''''м. ''Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119. | ||
[[Категорія:Вю]] | [[Категорія:Вю]] | ||
| − | {{ | + | |
| − | сучасність | + | ==Сучасні словники== |
| + | 1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів (Олесь Донченко, IV, 1957, 262); * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 137). | ||
| + | 2. черен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний, IV, 1955, 233). | ||
| + | ♦ Витися (звиватися, крутитися і т. ін.) в'юном біля (навколо) кого — підлещуючись, підлабузнюючись, догоджати кому-небудь. Біля нього в'юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 6); Мати в'юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 97). | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:v23112017.jpg|x151px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|yRVowGFfbVc}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/v.jun | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/v.jun | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 22:24, 23 листопада 2017
В’юнок, -нка, м. Раст. Повилика, Convolvulus Sepium L. ЗЮЗО. I. 119.
Сучасні словники
1. Надзвичайно рухлива риба з видовженим гнучким тілом. Ми часто випливали удвох на рибу.. Витягали червоних колючих чортів, блакитних морських в'юнів, плескатих півнів і голку-рибу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Дітвора любила ловити в таких болітцях, у липучому намулі, слизьких, чорно-коричневих в'юнів (Олесь Донченко, IV, 1957, 262); * У порівняннях. Верткий, мов в'юн (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); Вперлася [Настя] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 137). 2. черен. Дуже спритна й хитра людина; пролаза. Виприснув Федір, як клинець з-під обуха... В'юн Федір! (Панас Мирний, IV, 1955, 233). ♦ Витися (звиватися, крутитися і т. ін.) в'юном біля (навколо) кого — підлещуючись, підлабузнюючись, догоджати кому-небудь. Біля нього в'юном крутився старий Митрофан Лизя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 6); Мати в'юном викручувалася навколо знатної гості і аж надто принижувалася улесливістю (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 97). Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
Медіа
