Відмінності між версіями «Присяга»

Версія за 22:20, 23 листопада 2017

Присяга, -ги, ж. Клятва, присяга. Шевч. 199. Чуб. V. 45.

ПРИСЯ́ГА, и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов’язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Мирний, І, 1949, 382); Іде присяга. Присягає Вітчизні відданий моряк (Нагн., Пісня.., 1949, 63); Володимир Ілліч разом з червоноармійцями Замоскворіччя повторював слова першої присяги революційної армії (Ком. Укр., 2, 1970, 26); * У порівн. Знайомі слова зазвучали.. по-новому, як схвильована присяга (Донч., Шахта.., 1949, 135); // Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. Василь Опанасович покликав Симона у господу й привселюдно взяв з нього присягу, що в дорозі не нап’ється (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 104); Я повинен був слухати його скарги і присяги, що він «кине все і поїде до більшовиків» (Кулик, Записки консула, 1958, 161); // Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін:] Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Л. Укр., II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих, ..Присяг, заклять і зітхань (Фр., XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов’язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Л. Укр., III, 1952, 699).

Дава́ти (да́ти, склада́ти, скла́сти, зложи́ти, прийма́ти, прийня́ти, прино́сити, принести́ і т. ін.) прися́гу: а) давати урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов’язань, клястися у вірності якій-небудь справі. Дати присягу — значить, на тортури і на смерть піти з нею (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 135); Черниш народився в ту зиму, коли країна прощалася з Іллічем.., коли люди старшого покоління складали присягу на вірність ленінським заповітам (Гончар, III, 1959, 131);

прися́ги — бути вірним своїм обіцянкам. — Та бог з тобою, Денисе!.. буду держатись присяги і тебе не попрекну [попрікну] ні у чім (Кв.-Осн., II, 1956, 415); — А навіть як ми заключимо [укладемо] з ними спокій, то чи ви певні, що вони будуть додержувати присяги? (Фр., IV, 1950, 97)

Прийма́ти (прийня́ти) прися́гу у кого, від кого — брати у кого-небудь урочисту офіційну обіцянку додержувати певних зобов’язань, клятву бути вірним якій-небудь справі. — Сомка вибрали одностайно гетьманом у Козельці? — Одностайно, — каже [Василь Невольник], — і сам преосвященний Методій був там і до присяги козаків приводив (П. Куліш, Вибр., 1969, 57).

Става́ти (ста́ти) під прися́гу — присягати на вірність кому-, чому-небудь. — Довіряєте ви його слову, панове, чи може хай стане він під присягу? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 195).

1.Академічний тлумачний словник

ПРИСЯ́ГА, и, жін. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, клятва вірності якій-небудь справі. Після молебня та присяги почались вибори (Панас Мирний, I, 1949, 382)

Запевнення у правдивості сказаного, у вірності в коханні і т. ін. [Руфін: І Я знаю, ти без присяги повіриш, що я не зрадник (Леся Українка, II, 1951, 444); Ей, не люби мене, дівчино! Як хочеш любощів речистих,.. Присяг, заклять і зітхань (Іван Франко, XIII, 1954, 149); Ярмо шлюбних обов'язків не вабило вашу артистичну натуру, либонь думка про якусь присягу, наче примус в любові, ображала вас (Леся Українка, III, 1952, 699).