Відмінності між версіями «Вабливий»
(не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
− | |||
− | + | [[Файл:Ммтрвщмошвмп.jpg|міні]] | |
− | == | + | Словник української мови |
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | |||
+ | ВАБЛИ́ВИЙ, а, е. Який вабить, принаджує; привабливий [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (Марко Кропивницький, V, 1959, 180); У кого є голос могутній, дзвінкий, Нехай на весь світ про Вітчизну співає, І співом вабливим докупи єднає [народ] (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 329); Чи згодна ти забуть про те життя вабливе, Заритись на селі і з того буть щаслива? (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 355). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273. | ||
+ | |||
+ | ==Синоніми== | ||
+ | |||
+ | Словник синонімів | ||
+ | |||
+ | ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙрідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙрідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОМА́НЛИВИЙ, ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, ПРИТЯГА́ЛЬНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ЗАХО́ПЛИВИЙпідсил., ЧАРІВЛИ́ВИЙпідсил., ЦІКА́ВИЙрозм. рідше, ІНТЕРЕ́СНИЙрозм. рідше, ПОНА́ДЛИВИЙдіал. Щось привабливе й красиве було в напівзігнутій дужій постаті косаря, в широких помахах його коси (М. Стельмах); Часом соловейко у кущах розповідав йому про розкішні привабні краї і про те, що він бачив у тих краях (М. Рильський); Ваблива даль.. Нові дороги Розбудять громом гармаші (М. Нагнибіда); Пахло духами вабних далей (А. Головко); Солдат підповз до дерева й опинився в звабливому холодочку (Ю. Мартич); О, це фонтани гуркотливі Так заіскрились в гущині, Це їхні звабні, звучні співи Здаля почулися мені (Є. Фомін); Боже!яким величним, блискучим, повабним здалось метеликові те світло! (Леся Українка); - Мабуть, ніщо не робить квартиру такою принадною, як шафи зі старими книгами!- казав Максим Тадейович (Ю. Мартич); Іван Сергійович почав малювати принадливі картини осінньої природи (О. Донченко); В очах [Саїда] відбилося й стриміло, як мара, перелякане смугляво-приворожливе молоде обличчя (І. Ле); Чари математичних символів дуже притягальні. Вони захоплюють людину, як поезія, музика (з журналу); Небо над землею, Як весна, привітне, Як над синім ставом пісня солов’я (В. Сосюра); Швидко батько й мати помітили, що ясні очі і тихі, щирі розмови їх найстаршої дочки Маринці зробили для Андруся їх хату ще привітливішою і теплішою (І. Франко); Саїд вистромляв голову за скло [машини], раптом поринаючи в захопливу прохолоду мокрого з дощем вітру (І. Ле); Свята моя земле, мій краю чарівливий, Ти - вічний спогад мій, в тобі я був щасливий (А. Кримський); Я багато часу потратила на руїни Помпеї, але не жалкую, бо то, здається мені, річ єдина в світі і надзвичайно цікава (Леся Українка); Дівчина, як виявилось, була не тільки вродлива, а й інтересна по-своєму і дуже лагідна (А. Головко); Надія - провести спокійно кілька хвиль разом з улюбленим паничем, обідати з ним досита - була дуже понадлива для Маланки (І. Франко). - Пор. | ||
+ | |||
+ | 1. приє́мний, споку́сливий. | ||
+ | СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙрозм., ЛА́КОМИЙрозм., ПЕРЕЛЕ́СНИЙ рідше, ПІДЛЕ́СНИЙрідше.Щось незбагненно заманливе, щось надто спокусливе тягло її подалі.., в якусь незвідану далечінь (Я. Баш); Чоловік її загинув на війні, залишилась удовою. Була вона такою ж гарною і звабливою, як і колись (І. Цюпа); Перед очима - зелена корсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд (Панас Мирний); [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (М. Кропивницький); [Павло:] Вашому братові, білоручці, сигару в зуби [треба] для того, щоб пахучим димом дурманити нерви та придушувати собі заласні картинки та мрії (М. Старицький); Гроші - лакома річ (Номис); Тягнеться він тихо-помалу, не маючи волі остатись, покинуть братчиків, тягнеться, одурений підлесною думкою (Панас Мирний). - Пор. 1. прива́бливий. | ||
+ | |||
+ | ==Словоформи== | ||
+ | |||
+ | вабливий - прикметник | ||
+ | |||
+ | ВІДМІНОК | ||
+ | |||
+ | називний вабливий ваблива вабливе вабливі | ||
+ | |||
+ | родовий вабливого вабливої вабливого вабливих | ||
+ | |||
+ | давальний вабливому вабливій вабливому вабливим | ||
+ | |||
+ | знахідний вабливий, вабливого вабливу вабливе вабливі, вабливих | ||
+ | |||
+ | орудний вабливим вабливою вабливим вабливими | ||
+ | |||
+ | місцевий вабливому, вабливім вабливій вабливому, вабливім вабливих | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 21:38, 23 листопада 2017
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАБЛИ́ВИЙ, а, е. Який вабить, принаджує; привабливий [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (Марко Кропивницький, V, 1959, 180); У кого є голос могутній, дзвінкий, Нехай на весь світ про Вітчизну співає, І співом вабливим докупи єднає [народ] (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 329); Чи згодна ти забуть про те життя вабливе, Заритись на селі і з того буть щаслива? (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 355). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 273.
Синоніми
Словник синонімів
ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙрідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙрідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОМА́НЛИВИЙ, ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, ПРИТЯГА́ЛЬНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ЗАХО́ПЛИВИЙпідсил., ЧАРІВЛИ́ВИЙпідсил., ЦІКА́ВИЙрозм. рідше, ІНТЕРЕ́СНИЙрозм. рідше, ПОНА́ДЛИВИЙдіал. Щось привабливе й красиве було в напівзігнутій дужій постаті косаря, в широких помахах його коси (М. Стельмах); Часом соловейко у кущах розповідав йому про розкішні привабні краї і про те, що він бачив у тих краях (М. Рильський); Ваблива даль.. Нові дороги Розбудять громом гармаші (М. Нагнибіда); Пахло духами вабних далей (А. Головко); Солдат підповз до дерева й опинився в звабливому холодочку (Ю. Мартич); О, це фонтани гуркотливі Так заіскрились в гущині, Це їхні звабні, звучні співи Здаля почулися мені (Є. Фомін); Боже!яким величним, блискучим, повабним здалось метеликові те світло! (Леся Українка); - Мабуть, ніщо не робить квартиру такою принадною, як шафи зі старими книгами!- казав Максим Тадейович (Ю. Мартич); Іван Сергійович почав малювати принадливі картини осінньої природи (О. Донченко); В очах [Саїда] відбилося й стриміло, як мара, перелякане смугляво-приворожливе молоде обличчя (І. Ле); Чари математичних символів дуже притягальні. Вони захоплюють людину, як поезія, музика (з журналу); Небо над землею, Як весна, привітне, Як над синім ставом пісня солов’я (В. Сосюра); Швидко батько й мати помітили, що ясні очі і тихі, щирі розмови їх найстаршої дочки Маринці зробили для Андруся їх хату ще привітливішою і теплішою (І. Франко); Саїд вистромляв голову за скло [машини], раптом поринаючи в захопливу прохолоду мокрого з дощем вітру (І. Ле); Свята моя земле, мій краю чарівливий, Ти - вічний спогад мій, в тобі я був щасливий (А. Кримський); Я багато часу потратила на руїни Помпеї, але не жалкую, бо то, здається мені, річ єдина в світі і надзвичайно цікава (Леся Українка); Дівчина, як виявилось, була не тільки вродлива, а й інтересна по-своєму і дуже лагідна (А. Головко); Надія - провести спокійно кілька хвиль разом з улюбленим паничем, обідати з ним досита - була дуже понадлива для Маланки (І. Франко). - Пор.
1. приє́мний, споку́сливий. СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙрозм., ЛА́КОМИЙрозм., ПЕРЕЛЕ́СНИЙ рідше, ПІДЛЕ́СНИЙрідше.Щось незбагненно заманливе, щось надто спокусливе тягло її подалі.., в якусь незвідану далечінь (Я. Баш); Чоловік її загинув на війні, залишилась удовою. Була вона такою ж гарною і звабливою, як і колись (І. Цюпа); Перед очима - зелена корсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд (Панас Мирний); [Настя:] Ніколи не бачила я таких чарівних очей, такого вабливого погляду! (М. Кропивницький); [Павло:] Вашому братові, білоручці, сигару в зуби [треба] для того, щоб пахучим димом дурманити нерви та придушувати собі заласні картинки та мрії (М. Старицький); Гроші - лакома річ (Номис); Тягнеться він тихо-помалу, не маючи волі остатись, покинуть братчиків, тягнеться, одурений підлесною думкою (Панас Мирний). - Пор. 1. прива́бливий.
Словоформи
вабливий - прикметник
ВІДМІНОК
називний вабливий ваблива вабливе вабливі
родовий вабливого вабливої вабливого вабливих
давальний вабливому вабливій вабливому вабливим
знахідний вабливий, вабливого вабливу вабливе вабливі, вабливих
орудний вабливим вабливою вабливим вабливими
місцевий вабливому, вабливім вабливій вабливому, вабливім вабливих