Відмінності між версіями «Безбородий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Безбородий, -а, -е.''' Безбородый. Категорія:Бе) |
(Чоловік який не має бороди) |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
+ | |||
+ | БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Який не має бороди. Троє мисливців сидять при багатті, Один — безбородий, а два — бородаті (Іван Нехода, Казки.., 1958, 41); Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8). | ||
+ | 2. розм. Молодий, ще не змужнілий. Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху учені хлопці (Панас Мирний, III, 1954, 185). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 120. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ Інститут мистецтв}} |
Версія за 20:51, 23 листопада 2017
Безбородий, -а, -е. Безбородый.
БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е. 1. Який не має бороди. Троє мисливців сидять при багатті, Один — безбородий, а два — бородаті (Іван Нехода, Казки.., 1958, 41); Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8). 2. розм. Молодий, ще не змужнілий. Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху учені хлопці (Панас Мирний, III, 1954, 185). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 120.
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ Інститут мистецтв}}