Відмінності між версіями «Сердак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
[[Файл:1310023143.jpg ‎(363 × 242 пікселів, розмір файлу: 35 КБ, MIME-тип: image/jpeg)|міні|1310023143.jpg ‎(363 × 242 пікселів, розмір файлу: 35 КБ, MIME-тип: image/jpeg)]]
 
'''Сердак, -ка, ''''' - чол., заст., діал. Рід верхнього теплого короткого сукняного одягу. Він не має нічого, крім того, що на собі, крім оцього старого сардака (Іван Франко, IV, 1950, 399); Сидить [легінь], такий прибраний, такий яскравий; сардак висить на однім плечі; лице якесь задумане (Гнат Хоткевич, II, 1966, 81); Федір Штола зняв сардак, кинув у кут (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 12); Вона накинула на себе сердак і побігла (Ольга Кобилянська, II, 1956, 33).  
 
'''Сердак, -ка, ''''' - чол., заст., діал. Рід верхнього теплого короткого сукняного одягу. Він не має нічого, крім того, що на собі, крім оцього старого сардака (Іван Франко, IV, 1950, 399); Сидить [легінь], такий прибраний, такий яскравий; сардак висить на однім плечі; лице якесь задумане (Гнат Хоткевич, II, 1966, 81); Федір Штола зняв сардак, кинув у кут (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 12); Вона накинула на себе сердак і побігла (Ольга Кобилянська, II, 1956, 33).  
 
[[Категорія:Се]]
 
[[Категорія:Се]]
 
[[Файл:Сердак-жін-Червона-рута-225x300.jpg|міні|Сердак.jpg]]
 
[[Файл:Сердак-жін-Червона-рута-225x300.jpg|міні|Сердак.jpg]]

Версія за 20:49, 23 листопада 2017

Файл:1310023143.jpg (363 × 242 пікселів, розмір файлу: 35 КБ, MIME-тип: image/jpeg)
1310023143.jpg ‎(363 × 242 пікселів, розмір файлу: 35 КБ, MIME-тип: image/jpeg)
Сердак, -ка, - чол., заст., діал. Рід верхнього теплого короткого сукняного одягу. Він не має нічого, крім того, що на собі, крім оцього старого сардака (Іван Франко, IV, 1950, 399); Сидить [легінь], такий прибраний, такий яскравий; сардак висить на однім плечі; лице якесь задумане (Гнат Хоткевич, II, 1966, 81); Федір Штола зняв сардак, кинув у кут (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 12); Вона накинула на себе сердак і побігла (Ольга Кобилянська, II, 1956, 33).
Сердак.jpg