Відмінності між версіями «Город»
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Город, -да, '''''м. ''Городъ. ''Чуру свого до города Черкаси посилав. ''АД. II. 9. Ум. '''Городець, городечок, городок. '''''Ой везуть сиротусирітку а в Кам’янецьгородець. ''Чуб. ''В городі царів син, а за городечком царівна. ''Чуб. III. 159. | '''Город, -да, '''''м. ''Городъ. ''Чуру свого до города Черкаси посилав. ''АД. II. 9. Ум. '''Городець, городечок, городок. '''''Ой везуть сиротусирітку а в Кам’янецьгородець. ''Чуб. ''В городі царів син, а за городечком царівна. ''Чуб. III. 159. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Го]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ГО́РОД, а, чол. | ||
| + | 1. розм., рідко. Те саме, що місто. В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Щасливі ленінградці і ленінградки, що живуть у такім прекраснім городі, городі Леніна (Остап Вишня, День.., 1950, 91). | ||
| + | 2. спорт. Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 135. | ||
| + | ГОРО́Д, у, чол. Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. Через левади та городи Два кума йшло з весілля до господи (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 47); За садом розглігся й город: картопля, капуста, помідори, морква, цибуля та інше (Юрій Смолич, III, 1959, 526). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 135. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ГО́РОД, у, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що мі́сто. В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген (Котд., І, 1952, 71); Щасливі ленінградці і ленінградки, що живуть у такім прекраснім городі, городі Леніна (Вишня, День.., 1950, 91). | ||
| + | 2. спорт. Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі. | ||
| + | ГОРО́Д, а, ч. Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. Через левади та городи Два кума йшло з весілля до господи (Гл., Вибр., 1957, 47); За садом розглігся й город: картопля, капуста, помідори, морква, цибуля та інше (Смолич, III, 1959, 526). | ||
| + | ГО́РОД, а, ч., розм. Те саме, що юроди́вий 2. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 135. | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | город | ||
| + | I г`ород | ||
| + | -а, ч., спорт. | ||
| + | Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі. | ||
| + | II гор`од | ||
| + | -у, ч. | ||
| + | Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. | ||
| + | |||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Город1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Город2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Город3.jpg |x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube| M3-8V0YoRH4 }} |
| − | + | {{#ev:youtube| QLNRbUsVHAM }} | |
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | === === | + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== |
| + | Етимологія | ||
| + | Град «місто, огорожа», давньоруське градъ; — запозичення з старослов'янської мови; старослов'янське (церковнослов'янське) градъ є прямим відповідником до давньоруського городъ, українського город. Етимологічно город — обгороджене місце. | ||
| + | Давньоруське городъ «огорожа, паркан, фортеця; місто; мур», польське grod «фортеця, замок; місто», кашубське [star(o)gard], чеське, словацьке hrad «замок, фортеця», верхньолужицьке hrod «замок, фортеця, палац», полабське gord «стайня, стодола», старослов'янське гардъ «місто, сад». | ||
| + | Городище — поселення, укріплене валами і ровами; місце, де збереглися рештки укріпленого поселення. | ||
| + | Обгороджені місця в поселеннях ставали центрами міжобщинного обміну і торгівлі, в цих місцях починали селитись ремісники. Згодом, відповідно до слова «місце» (білоруське места застаріле «місто; [базарна площа]», давньоруське мѣсто «місце; селище», польське miasto «місцевість, ринок», чеське mesto «місто» misto «місце», верхньолужицьке і нижньолужицьке město «місто; місце; площа», словацьке mesto «місто» miesto, болгарське мя́сто «місце, місцевість», македонське место «місце; місто», сербохорватське мèсто (мjèсто), словенське mésto, старослов'янське мѣсто «місце»; — псл. *město «місце», давніше, очевидно, «накидане на землю покриття для розташування», пов'язане з metati, mesti «кидати» — розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок»), відбувся, очевидно, під впливом польської мови) це місце почали звати «містом». | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5_(%D1%83%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Город (укріплення)] | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4_(%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) Город (землевпорядкування)] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 20:39, 23 листопада 2017
Город, -ду, м. 1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ном. Ум. Городець, городонько, горідчик. Левиц. І. 170. Городчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Прийди, козаче, к мойому городоньку. См. Огород. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 457. Родъ хоровода. Грин. III. 109.
Город, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. АД. II. 9. Ум. Городець, городечок, городок. Ой везуть сиротусирітку а в Кам’янецьгородець. Чуб. В городі царів син, а за городечком царівна. Чуб. III. 159.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГО́РОД, а, чол. 1. розм., рідко. Те саме, що місто. В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген (Іван Котляревський, I, 1952, 71); Щасливі ленінградці і ленінградки, що живуть у такім прекраснім городі, городі Леніна (Остап Вишня, День.., 1950, 91). 2. спорт. Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 135. ГОРО́Д, у, чол. Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. Через левади та городи Два кума йшло з весілля до господи (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 47); За садом розглігся й город: картопля, капуста, помідори, морква, цибуля та інше (Юрій Смолич, III, 1959, 526). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 135.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГО́РОД, у, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що мі́сто. В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген (Котд., І, 1952, 71); Щасливі ленінградці і ленінградки, що живуть у такім прекраснім городі, городі Леніна (Вишня, День.., 1950, 91). 2. спорт. Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі. ГОРО́Д, а, ч. Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. Через левади та городи Два кума йшло з весілля до господи (Гл., Вибр., 1957, 47); За садом розглігся й город: картопля, капуста, помідори, морква, цибуля та інше (Смолич, III, 1959, 526). ГО́РОД, а, ч., розм. Те саме, що юроди́вий 2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 135.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
город I г`ород -а, ч., спорт. Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі.
II гор`од -у, ч. Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Етимологія Град «місто, огорожа», давньоруське градъ; — запозичення з старослов'янської мови; старослов'янське (церковнослов'янське) градъ є прямим відповідником до давньоруського городъ, українського город. Етимологічно город — обгороджене місце. Давньоруське городъ «огорожа, паркан, фортеця; місто; мур», польське grod «фортеця, замок; місто», кашубське [star(o)gard], чеське, словацьке hrad «замок, фортеця», верхньолужицьке hrod «замок, фортеця, палац», полабське gord «стайня, стодола», старослов'янське гардъ «місто, сад». Городище — поселення, укріплене валами і ровами; місце, де збереглися рештки укріпленого поселення. Обгороджені місця в поселеннях ставали центрами міжобщинного обміну і торгівлі, в цих місцях починали селитись ремісники. Згодом, відповідно до слова «місце» (білоруське места застаріле «місто; [базарна площа]», давньоруське мѣсто «місце; селище», польське miasto «місцевість, ринок», чеське mesto «місто» misto «місце», верхньолужицьке і нижньолужицьке město «місто; місце; площа», словацьке mesto «місто» miesto, болгарське мя́сто «місце, місцевість», македонське место «місце; місто», сербохорватське мèсто (мjèсто), словенське mésto, старослов'янське мѣсто «місце»; — псл. *město «місце», давніше, очевидно, «накидане на землю покриття для розташування», пов'язане з metati, mesti «кидати» — розвиток значення «великий населений пункт» (через проміжне «базарна площа, ринок»), відбувся, очевидно, під впливом польської мови) це місце почали звати «містом».
