Відмінності між версіями «Ф’ю!»
(Створена сторінка: '''Ф’ю! '''''меж. ''для выраженія свиста. Шейк. Категорія:Фю) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Фю]] | [[Категорія:Фю]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | 1. Звуконаслідування, що вживається на означення свисту. — Ф'ю-ф'ю-ф'ю! — засміявся Савченко. — Хіба я дурний кидати службу, коли мені за неї гроші платять! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 201). | ||
| + | 2. Уживається для вираження здивування. [Дрозденко:] Як пробитий [чемодан]? — Де? (Бере з підлоги чемодан) Ф'ю! (Іван Кочерга, II, 1956, 393). | ||
| + | 3. Уживається як присудок на означення зникнення кого-небудь. [Старшина (до Явдокима):] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф'ю! (Марко Кропивницький, II, 1958, 396); [Костя Квач:] Сказав — одрубав! Беру рощот [розрахунок], підписую контракт, підйомні на акредитив і ф'ю!.. Прощай, Саксагань! (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 204) | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|3SE3-ByoN1k}} | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sv23112017.jpg|x1023px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zd23112017.jpg|x400px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/f.ju | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 20:19, 23 листопада 2017
Ф’ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Звуконаслідування, що вживається на означення свисту. — Ф'ю-ф'ю-ф'ю! — засміявся Савченко. — Хіба я дурний кидати службу, коли мені за неї гроші платять! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 201). 2. Уживається для вираження здивування. [Дрозденко:] Як пробитий [чемодан]? — Де? (Бере з підлоги чемодан) Ф'ю! (Іван Кочерга, II, 1956, 393). 3. Уживається як присудок на означення зникнення кого-небудь. [Старшина (до Явдокима):] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф'ю! (Марко Кропивницький, II, 1958, 396); [Костя Квач:] Сказав — одрубав! Беру рощот [розрахунок], підписую контракт, підйомні на акредитив і ф'ю!.. Прощай, Саксагань! (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 204)
Медіа
Ілюстрації
|
|
