Відмінності між версіями «Ф’ю!»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sv23112017|x1023px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:sv23112017.jpg|x1023px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zd23112017|x400px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:zd23112017.jpg|x400px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 20:19, 23 листопада 2017
Ф’ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Звуконаслідування, що вживається на означення свисту. — Ф'ю-ф'ю-ф'ю! — засміявся Савченко. — Хіба я дурний кидати службу, коли мені за неї гроші платять! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 201). 2. Уживається для вираження здивування. [Дрозденко:] Як пробитий [чемодан]? — Де? (Бере з підлоги чемодан) Ф'ю! (Іван Кочерга, II, 1956, 393). 3. Уживається як присудок на означення зникнення кого-небудь. [Старшина (до Явдокима):] Де ж арештант? [Явдоким:] Взяв в жменю грудочку землі, поплював, зліпив коника, сів на нього, трахнув гарапником і ф'ю! (Марко Кропивницький, II, 1958, 396); [Костя Квач:] Сказав — одрубав! Беру рощот [розрахунок], підписую контракт, підйомні на акредитив і ф'ю!.. Прощай, Саксагань! (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 204)
Медіа
Ілюстрації
|
|
