Відмінності між версіями «Стражниця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
 +
 +
[[Файл:20-60-65.jpg|міні]]
 +
 
стражниця -і, ж., заст. - Приміщення для сторожа або військових вартових.
 
стражниця -і, ж., заст. - Приміщення для сторожа або військових вартових.
 
стражниця «міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння»)
 
стражниця «міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння»)
Рядок 15: Рядок 18:
 
Орфографічний словник української мови
 
Орфографічний словник української мови
 
стра́жниця - іменник жіночого роду, приміщення для сторожа.
 
стра́жниця - іменник жіночого роду, приміщення для сторожа.
 
==Ілюстрації==
 
[[Файл:20-60-65.jpg|обрамити]]
 
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 21:08, 23 листопада 2017

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

20-60-65.jpg

стражниця -і, ж., заст. - Приміщення для сторожа або військових вартових. стражниця «міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння»)

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 748. СТРА́ЖНИЦЯ, і, жін., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (Іван Франко, II, 1950, 284).

Словник Бориса Грінченка Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.

Орфографічний словник української мови стра́жниця - іменник жіночого роду, приміщення для сторожа.

Зовнішні посилання