Відмінності між версіями «Стражниця»
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 748. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 748. | ||
СТРА́ЖНИЦЯ, і, жін., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (Іван Франко, II, 1950, 284). | СТРА́ЖНИЦЯ, і, жін., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (Іван Франко, II, 1950, 284). | ||
| + | |||
| + | [[Файл:20-60-65.jpg|міні]] | ||
Словник Бориса Грінченка | Словник Бориса Грінченка | ||
Версія за 21:08, 23 листопада 2017
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. стражниця -і, ж., заст. - Приміщення для сторожа або військових вартових. стражниця «міська тюрма в Дрогобичі»[ І, 270] (з поль. strażnica «пожарно-сторожова вежа в місті», до чесь. straż «сторожіння»)
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 748. СТРА́ЖНИЦЯ, і, жін., заст. Приміщення для сторожа або військових вартових. Ключника заведено до стражниці і положено на голих дошках тапчана (Іван Франко, II, 1950, 284).
Словник Бориса Грінченка Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.
Орфографічний словник української мови стра́жниця - іменник жіночого роду, приміщення для сторожа.
