Відмінності між версіями «Тьохкання»
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
[[Файл:Http://politikus.ru/uploads/posts/2013-05/1369948609 ptica-solovey.jpg|міні|Тьохкання]] | [[Файл:Http://politikus.ru/uploads/posts/2013-05/1369948609 ptica-solovey.jpg|міні|Тьохкання]] | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | |||
− | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]] |
Версія за 18:48, 23 листопада 2017
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТЬО́ХКАННЯ, я, сер. Дія за значенням тьохкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Лагідне сяяння місяця, тихі розмови, радісні мовчанки під дзвінке тьохкання соловейка.., — все це промайнуло в одну мить в її запаленому мозку (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 61); Тьохкання так напливало й хлюпало з усіх боків, що хлопцеві здавалося, буцім у кожному кущі калини сидить соловей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 334); З левади донеслося буйне соловейкове тьохкання (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 199).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Тьохкання, -ня, с. 1) Біеніе, ёканіе (сердца). Шейк. 2) Щелканіе (соловья). Шейк.
УКРЛІТ.ORG
ТЬО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. тьо́хкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Лагідне сяяння місяця, тихі розмови, радісні мовчанки під дзвінке тьохкання соловейка.., — все це промайнуло в одну мить в її запаленому мозку (Стар., Облога.., 1961, 61); Тьохкання так напливало й хлюпало з усіх боків, що хлопцеві здавалося, буцім у кожному кущі калини сидить соловей (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 334);З левади донеслося буйне соловейкове тьохкання (Речм., Весн. грози, 1961, 199). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 350.
Іноземні словники
[1]
тьохкання -я, с. Дія за знач. тьохкати 1) і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"| |style="width:20%; padding-top:1em;"|
Медіа
Цікаві факти
[2]
Голоси наших птахів
Берестянка Пісня - тривала і різноманітна; в ній часто чути гнусаві звуки "кі-кі-тхій-кі-кі-тхій" или "чррр-кніі".
Бормотушка північна Крик - різьке "чрек-чрек". Пісня - набір тріщаній.
Вівсянка-дібровник Голос дзвінкий і жалібний. Пісня звучить як "філю-філю-філі-філі-філі-філі, тью-тью...".
Вівсянка очеретяна Звуки - протяжне "циканье". Пісня коротка, звучить як "чьюр-чьюр-чьюрюрю, чьюр-чьюр-чіну...".
Вівсянка звичайна Звуки - протяжний тонкий свист "сзі-іі...". Весняна пісня самця: "зінь-зінь-зінь-зінь-зінь-зі-зііі".
Вівсянка садова Звуки - уривчасте "цикання". Весняна пісня самця: "тью-тью-тью-тьюрр".
Вівчарик-ковалик Пісня - рівномірне повторення коротких, чітких дзвінких звуків "тєнь-тінь-тянь-тюнь-тєнь-тінь-тінь...".
Вівчарик жовтобровий Пісня - загалом тріскуча "сіп-сіп-сіпсіп-сіп-сіпсіпсіп-сіпсірр".
Вівчарик зелений Звуки - тихий свист "піі..." або "псюйль". Пісня досить гучна складається з свистів та трелек "ті-псітю-псітю-псі-ті-ті-ті-псі...".
Вівчарик весняний Пісня негучна, з чистих свистових звуків, які поступово посилюються, а на кінець завмирають "твіт-твіт-твіт-твіт, тью-тью-тью-тью, віу-вьі-вьі-ві, льі-фью-фью-тьюю".
В'юрок Звуки характерні для пташки - різьке "вжя... вжя...".
Ворон | Крук Звуки - характерне голосне каркання "крук... крук..." або глухе "кро-кро".
Ворона сіра Звуки - крім звичайного каркання "карр-карр" навесні вони видають ще своєрідні звуки "кар-ро-кх... кар-ро-кх".
Гаїчка чорноголова Звуки - голосне "ці-ці-кєє-кєє...". Пісня складається з одного дзвінкого свисту "тіу-тіу-тіу...", шо повторюється 5-6 разів.
Галка Звуки - досить дзвінкі викрики "кеее-кеее..." або "каа-каа".
Горихвістка чорна Звуки - дзвінке "фьюіть-тік-тік". Пісня - короткі трелі і тріск, иноді з флейтовими свистами.
Горихвістка звичайна Звуки - мелодійні, що повторюються, вигуки "фюіть-тік-тік-фюіть-тік-тік...". Пісня - коротка трель, починається розтягнутим звуком і закінчується різким "фйіі-рюрюрюрюрю-цікру...".
Грак Звуки - хрипке каркання "краа".
Горобець хатній Звуки - своєрідне цвірінькання: "джів-джів-джів".
Горобець польовий Звуки - різке "чір-чірр".
Дрізд білобровий Звуки - уривчасте "тцє-тєк-тєк". Пісня починається свистовою треллю і закінчується скрипучим щебетанням.
Cпоріднені слова
Цвірінькати, , співати, щебетати, скрекотати