Відмінності між версіями «Здирати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Здира́ти, -ра́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Здерати. '''''Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, т...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Здира́ти, -ра́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Здерати. '''''Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають. ''Ном. № 4092.  
 
'''Здира́ти, -ра́ю, -єш, '''''гл. ''= '''Здерати. '''''Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають. ''Ном. № 4092.  
 
[[Категорія:Зд]]
 
[[Категорія:Зд]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ЗДИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗІДРАТИ і ЗДЕРТИ, здеру, здереш; мин. ч. зідрав, рала, ло і здер, ла, ло; наказ. сп.здери; док., перех.
 +
1. Відділяти, знімати верхній шар чого-небудь. Рубали [мисливці] гострими ножами забитих тюленів і здирали з них шкури із салом (Микола Трублаїні, I, 1955, 147); Перед ним мовчки поставили чавунчик холодної картоплі.. Ковтав ту картоплю, ледь зідравши сяк-так лушпину (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 310).
 +
2. Віддирати, відривати що-небудь прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. Здирала [ковалиха] з поламаних меблів шовк жовтий, червоний, блискучий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 89); Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень глей (Володимир Сосюра, I, 1957, 344); Написа не так-то легко було здерти, він був добре приклеєний до стовпа(Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 16);
 +
//  Зривати, знімати що-небудь повішене, одягнене, взуте і т. ін. Його повнолиця дружина, ніби туго набитий мішок, стояла на лаві і здирала з стін образи (Петро Панч, II, 1956, 91); Мелашка розлютувалась за своїх дітей, як вовчиця, кинулася до Мотрі й трохи не здерла з неї очіпка (Нечуй-Левицький, II, 1966, 379); — Дитину вбив [фашист] І одежу здер... Це страшно, — глухо сказав Вихор і похилив голову (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 344).
 +
3. також без додатка, розм. Брати за що-небудь дуже високу плату. Хто ж вас, дівчатка, привітає? Хто пустить на ніч? Чи без сну Й без хліба вам отут стояти?.. Або здеруть тяжку ціну... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 7); З нагоди «визволення», селян примусили «викупати» їх власні землі, причому здерли вдвоє і втроє вище від дійсної ціни на землю (Ленін, 17, 1949, 90);
 +
//  діал. Пригнічувати, визискувати кого-небудь. Його боліло те, що ті владики держали своїх підданих, своїх одновірців, чи православних, чи уніатів, так само, як і польські шляхтичі, і так само здирали та поневіряли їх (Іван Франко, XVI, 1955, 425); По білих пролісках я йшла з тобою, і тямлю, як казав ти: — Втихне плач, і вбогих не здиратиме багач (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 102).
 +
♦ Здирати (зідрати, здерти) шкуру (три шкури, десяту шкуру) див. шкура. Такий, що здере з [живого й] мертвого — про спритного хабарника. [Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (Марко Кропивницький, I, 1958, 134); Хтось вивів Мар'яна в сіни і тихцем сказав: — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Михайло Стельмах, I, 1962, 171).
 +
4. тільки док. Очистити зерно від лузги. Просо, що зібрали, на пшоно зідрали (Василь Швець, Неспок. літо, 1959, 62).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 536.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Здира́ти, -ра́ю, -єш, гл. = здерати. Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають. Ном. № 4092.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець.PNG|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець1.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Прямець2.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
===[httpадреса слова]===
 +
 +
===[адреса посилання]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 18:55, 23 листопада 2017

Здира́ти, -ра́ю, -єш, гл. = Здерати. Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають. Ном. № 4092.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗДИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗІДРАТИ і ЗДЕРТИ, здеру, здереш; мин. ч. зідрав, рала, ло і здер, ла, ло; наказ. сп.здери; док., перех. 1. Відділяти, знімати верхній шар чого-небудь. Рубали [мисливці] гострими ножами забитих тюленів і здирали з них шкури із салом (Микола Трублаїні, I, 1955, 147); Перед ним мовчки поставили чавунчик холодної картоплі.. Ковтав ту картоплю, ледь зідравши сяк-так лушпину (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 310). 2. Віддирати, відривати що-небудь прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. Здирала [ковалиха] з поламаних меблів шовк жовтий, червоний, блискучий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 89); Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень глей (Володимир Сосюра, I, 1957, 344); Написа не так-то легко було здерти, він був добре приклеєний до стовпа(Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 16); // Зривати, знімати що-небудь повішене, одягнене, взуте і т. ін. Його повнолиця дружина, ніби туго набитий мішок, стояла на лаві і здирала з стін образи (Петро Панч, II, 1956, 91); Мелашка розлютувалась за своїх дітей, як вовчиця, кинулася до Мотрі й трохи не здерла з неї очіпка (Нечуй-Левицький, II, 1966, 379); — Дитину вбив [фашист] І одежу здер... Це страшно, — глухо сказав Вихор і похилив голову (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 344). 3. також без додатка, розм. Брати за що-небудь дуже високу плату. Хто ж вас, дівчатка, привітає? Хто пустить на ніч? Чи без сну Й без хліба вам отут стояти?.. Або здеруть тяжку ціну... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 7); З нагоди «визволення», селян примусили «викупати» їх власні землі, причому здерли вдвоє і втроє вище від дійсної ціни на землю (Ленін, 17, 1949, 90); // діал. Пригнічувати, визискувати кого-небудь. Його боліло те, що ті владики держали своїх підданих, своїх одновірців, чи православних, чи уніатів, так само, як і польські шляхтичі, і так само здирали та поневіряли їх (Іван Франко, XVI, 1955, 425); По білих пролісках я йшла з тобою, і тямлю, як казав ти: — Втихне плач, і вбогих не здиратиме багач (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 102). ♦ Здирати (зідрати, здерти) шкуру (три шкури, десяту шкуру) див. шкура. Такий, що здере з [живого й] мертвого — про спритного хабарника. [Панас:] Бідові у нас були чиновники: там такі були, що й з мертвого здеруть! (Марко Кропивницький, I, 1958, 134); Хтось вивів Мар'яна в сіни і тихцем сказав: — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Михайло Стельмах, I, 1962, 171). 4. тільки док. Очистити зерно від лузги. Просо, що зібрали, на пшоно зідрали (Василь Швець, Неспок. літо, 1959, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 536.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Здира́ти, -ра́ю, -єш, гл. = здерати. Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то шкуру здирають. Ном. № 4092.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

Прямець.PNG Прямець1.png Прямець2.png

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[httpадреса слова]

[адреса посилання]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Здирати&oldid=185492