Відмінності між версіями «Потовщати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fat-loss.jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 16:23, 23 листопада 2017
Пото́вщати, -щаю, -єш, гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали. Ком. II. 54.
Зміст
Сучасні словники
ПОТОВЩАТИ, аю, аєш, недок. Робитися товстим або товстішим; товстішати. Падав, падав [сніг]. Пухнастий білий килим виткався рівно та гладко і все товщав (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 68); Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона — нівроку: молодіє та все товщає (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Карпо Палажченко сказав: жовтяк — це огірок, якого забули в огудинні, івін з часом товщає й жовтіє (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 90).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 169.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/Potovshhaty