Відмінності між версіями «Пхнути»
(Створена сторінка: '''Пхну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Пихнуть. ''Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. ''Стор. МПр. ...) |
(→Сучасні словники) |
||
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пхну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Пихнуть. ''Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. ''Стор. МПр. 163. | '''Пхну́ти, -ну́, -не́ш, '''''гл. ''Пихнуть. ''Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. ''Стор. МПр. 163. | ||
[[Категорія:Пх]] | [[Категорія:Пх]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''ПХНУТИ''', пхну, пхнеш, док., перех. Однокр. до пхати. Пхнув вікно я: гість північний, Крук днедавній, крук одвічний, З-за віконниці еліта (Павло Грабовський, I, 1959, 462); Батько, побитий, скривавлений, підвівся, стогнучи, на ноги. Його пхнули в спину, то він поточивсь (Андрій Головко, I, 1957, 98); Мати мерщій пхнула її у кімнату і стала її убирати у нову плахту (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); Якусь хвилину вони, сопучи, водилися на руках, маючи намір один одного перехитрити і пхнути в Дунай (Олесь Гончар, III, 1959, 287); Недоля зла тебе в страшну безодню пхнула (Володимир Самійленко, I, 1958, 57); Демид сам був дома, як хлопець пхнув йому в руки конверт і одним скоком уже вибіг з сіней (Борис Грінченко, II, 1963, 34). | ||
+ | ''Словник української мови: в 11 томах'' | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/pkhnuty | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 16:06, 23 листопада 2017
Пхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.
Зміст
Сучасні словники
ПХНУТИ, пхну, пхнеш, док., перех. Однокр. до пхати. Пхнув вікно я: гість північний, Крук днедавній, крук одвічний, З-за віконниці еліта (Павло Грабовський, I, 1959, 462); Батько, побитий, скривавлений, підвівся, стогнучи, на ноги. Його пхнули в спину, то він поточивсь (Андрій Головко, I, 1957, 98); Мати мерщій пхнула її у кімнату і стала її убирати у нову плахту (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 55); Якусь хвилину вони, сопучи, водилися на руках, маючи намір один одного перехитрити і пхнути в Дунай (Олесь Гончар, III, 1959, 287); Недоля зла тебе в страшну безодню пхнула (Володимир Самійленко, I, 1958, 57); Демид сам був дома, як хлопець пхнув йому в руки конверт і одним скоком уже вибіг з сіней (Борис Грінченко, II, 1963, 34). Словник української мови: в 11 томах