Відмінності між версіями «Ілем»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показано 38 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | <big>Ілем — західноукраїнський варіант назви рослин ''берест(<small>карагач</small>)'' і ''в’яз''.</big> | ||
===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
− | ''' | + | '''в'яз''', -а, ''ч.'' |
Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. | Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною. | ||
Рядок 11: | Рядок 12: | ||
// У порівняннях. | // У порівняннях. | ||
* Сам [парубок] високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77). | * Сам [парубок] високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77). | ||
+ | ===Словник синонімів=== | ||
+ | <big>''І́льма''</big>(те саме, що [http://sum.in.ua/s/iljm ільм]), <big>''ільмак''</big>, <big>''в'яз''</big>, <big>''берест''</big>. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/93/53415/1017001.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]=== | ||
+ | '''в'яз''' -а, ''ч.'' | ||
+ | |||
+ | Листяне дерево (іноді кущ) із нерівнобокими листками та міцною деревиною. | ||
+ | |||
+ | '''берест''' | ||
+ | |||
+ | 1. -а, ''ч.'' Листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, загостреними на кінці листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень. | ||
+ | * А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Тарас Шевченко, I, 1951, 305); | ||
+ | * Дедалі все більше густішав ліс. Дуби відступали перед навалою широколистих кленів і осик, берестів і густого ліщинника (Олесь Донченко, III, 1956, 74). | ||
+ | 2. -у, ''ч.'' Кора, луб берези. | ||
+ | * Як матеріал для письма в древній Русі застосовувався пергамент, тобто особливим способом оброблена шкіра.., а також берест (кора берези) (Історія УРСР, I, 1953, 78). | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ||
+ | '''в'яз''' | ||
+ | |||
+ | Дерево родини в'язових вис. до 40 м, поширене в Європі та Зх. Азії; листки несиметричні, плід - горішок; росте в заплавних лісах як домішка; деревина тверда, важка, водостійка; використовують при спорудженні водних будівель і для виготовлення меблів; деякі види вирощують як декоративні. | ||
+ | |||
+ | '''берест''' | ||
+ | |||
+ | див. ''<big>«в'яз»</big>'' | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top: | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:7px #39FF14 solid; border-bottom:7px #39FF14 solid; text-align:center" |
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ghvngkj.jpg|x220px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:000_370.jpg|x240px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:wiaz-camperdown.jpg|x220px]] | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vfcbnhm.jpg|x220px]] |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|tAufFFrxnGE}} | ||
+ | |||
+ | == Цікаві факти == | ||
+ | [[Файл:Vjaz.jpg|міні|праворуч]] | ||
+ | [[Файл:dfvbgh.jpg|міні|ліворуч]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | * Блискавка найчастіше вдаряє в дуб, сосну і ялину; майже ніколи не вражає в'яз, ліщину і тополю. | ||
+ | * Коренева система в'яза дуже сильна. Окремі корені можуть проходити настільки глибоко, що нерідко досягають рівня протікання грунтових вод. | ||
+ | * У в'язі містяться вітамін С, фріделін, каротин, жирне масло і стероїди. Кора в'яза гальмує всмоктування холестерину. Препарати з в'яза використовують при гонореї, сифілісі, різних хворобах судин і шкіри, запаленні слизової оболонки кишечника і шлунка, застуді, артриті, ревматизмі і подагрі. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <small><small><small>.</small></small></small> | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%27%D1%8F%D0%B7 В'яз] | ||
+ | |||
+ | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82 Берест] | ||
+ | |||
+ | [http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=7820 Осип-Юрій(Юрій) Федькович "Ілем"] | ||
+ | |||
+ | [http://zillya.in.ua Лікарські рослини] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Рядок 36: | Рядок 84: | ||
[http://goroh.in.ua Збірка словників] | [http://goroh.in.ua Збірка словників] | ||
+ | |||
+ | [https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwjkgZ_0gsnXAhUpOJoKHZGUDjkQFggqMAE&url=http%3A%2F%2Firbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Firbis_nbuv%2Fcgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2FUkrm_2012_1_8.pdf&usg=AOvVaw1IrM4c0PdcPb4IDTQPvKJJ Особливості лексики і фразеології в західноукраїнському варіанті літературної мови] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [[Категорія:Іл,Їл]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
− |
Поточна версія на 11:12, 23 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
І́лем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Сучасні словники
Ілем — західноукраїнський варіант назви рослин берест(карагач) і в’яз.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
в'яз, -а, ч.
Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною.
- В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427);
- Надзвичайно посухостійким і солевитривалим є дрібнолистий в'яз (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 710).
// У порівняннях.
- Сам [парубок] високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77).
Словник синонімів
І́льма(те саме, що ільм), ільмак, в'яз, берест.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
в'яз -а, ч.
Листяне дерево (іноді кущ) із нерівнобокими листками та міцною деревиною.
берест
1. -а, ч. Листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, загостреними на кінці листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень.
- А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Тарас Шевченко, I, 1951, 305);
- Дедалі все більше густішав ліс. Дуби відступали перед навалою широколистих кленів і осик, берестів і густого ліщинника (Олесь Донченко, III, 1956, 74).
2. -у, ч. Кора, луб берези.
- Як матеріал для письма в древній Русі застосовувався пергамент, тобто особливим способом оброблена шкіра.., а також берест (кора берези) (Історія УРСР, I, 1953, 78).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
в'яз
Дерево родини в'язових вис. до 40 м, поширене в Європі та Зх. Азії; листки несиметричні, плід - горішок; росте в заплавних лісах як домішка; деревина тверда, важка, водостійка; використовують при спорудженні водних будівель і для виготовлення меблів; деякі види вирощують як декоративні.
берест
див. «в'яз»
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
- Блискавка найчастіше вдаряє в дуб, сосну і ялину; майже ніколи не вражає в'яз, ліщину і тополю.
- Коренева система в'яза дуже сильна. Окремі корені можуть проходити настільки глибоко, що нерідко досягають рівня протікання грунтових вод.
- У в'язі містяться вітамін С, фріделін, каротин, жирне масло і стероїди. Кора в'яза гальмує всмоктування холестерину. Препарати з в'яза використовують при гонореї, сифілісі, різних хворобах судин і шкіри, запаленні слизової оболонки кишечника і шлунка, застуді, артриті, ревматизмі і подагрі.
.
Див. також
Осип-Юрій(Юрій) Федькович "Ілем"
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
Всесвітній словник української мови
Особливості лексики і фразеології в західноукраїнському варіанті літературної мови