Відмінності між версіями «Розбишака»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Розбишака, -ки, '''''м. ''Разбойникъ, буянъ. ''Називають мене бурлакою, а мого товариша розби...)
 
 
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Бориса Грінченка==
 
'''Розбишака, -ки, '''''м. ''Разбойникъ, буянъ. ''Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. ''Чуб. ''Яка ж ватага розбишак! ''Котл. Ен. І. 16.  
 
'''Розбишака, -ки, '''''м. ''Разбойникъ, буянъ. ''Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. ''Чуб. ''Яка ж ватага розбишак! ''Котл. Ен. І. 16.  
 
[[Категорія:Ро]]
 
[[Категорія:Ро]]
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/rozbyshaka Академічний тлумачний словник(1970-1980)]===
 +
РОЗБИША́КА, и, розм.
 +
1. чол. Те саме, що розбійник 1. — Ой, лишенько ... бабусю.. Я з хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... (Панас Мирний, I, 1949, 412); Там скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру: усюди розбишаки шукали грошей, усе пороли, розкидали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 175); [Яким:] Хоч думали розбишаки, що вбили мене, та шабля якось навскоси вдарила, тільки поранила,.. (Борис Грінченко, II, 1963, 542);  * У порівняннях. — Поріже [чоловік] отут нас. Бач, який він страшний, як розбишака (Панас Мирний, I, 1954, 274);
 +
//  Уживається як лайливе слово. — Став бурмистер їх докоряти, злодіяками, розбишаками взивати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 176);
 +
//  перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось. Була вона грозою для розбишак, німецьких [фашистських] загарбників, ота білявенька, чи, може, чорнява, а то й русява дівчинка (Остап Вишня, I, 1956, 326); Треба знов було йти [в ліс]. Звісно, треба... Та як? Хлопець в хаті і жінка недужа, І не вкритись ніде від отих розбишак [фашистів], І женуть на роботу, і стужа... (Леонід Первомайський, II, 1958, 279).
 +
2. чол. і жін. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. Пригадався Артем — малим хлопцем. Отакий і ріс при батькові — завзятий, цікавий до всього, добрий та ласкавий, тільки розбишака великий. Скільки доводилось батькам вислухувати скарг на нього (Андрій Головко, II, 1957, 507); Поміж них [хлопців] розбишака Зінько — завжди жовторотими пташатами набито кишені в нього (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 13); З сумовитим усміхом простягнула волошки Марисі: — Це вам... За те, що клопочетесь моїм розбишакою... (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 157); — Ну скажи мені, що з тебе вийде, з розбишаки такої? — запитувала Ірина Михайлівна (В ім'я Вітчизни, 1954, 7);
 +
//  перен. Той, що б'ється (про птахів). Стріла [ворона] півня Розбишаку — Пісняра — І чкурнула, Дременула Із двора (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 67); Горобці оглушливо цвірінчали, радіючи сонячному дню.. — Х-у-р-р-р! — І зграя сірих розбишак з цвірінчанням знялася в повітря (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 74).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 609.
 +
===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/153417/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%88%D0%B0%D0%BA%D0%B0 Український тлумачний словник]===
 +
розбишака
 +
-и, розм.
 +
1) ч. Те саме, що розбійник 1). || Уживається як лайливе слово. || перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось.
 +
2) ч. і ж. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. || перен. Той, що б'ється (про птахів).
 +
===[https://xn--h1aaldafs6o.xn--j1amh/%D0%A0/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%88%D0%B0%D0%BA%D0%B0 Синоніми.укр]===
 +
Слово розбишака має наступні синоніми:
 +
 +
1)розбійник 2)грабіжник 3)розбіяка 4)бандит 5)харциз (малий)
 +
 +
6)задерій 7)шибеник 8)шибайголова 8)с. бешкетник 9)паливода 10)гайдабура
 +
=Ілюстрації=
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:bZFoZ-1XmNw.jpg|x150px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ozornik.jpg|x150px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6715089.jpg|x150px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34564.jpg|x150px]]
 +
|}
 +
 +
=Медіа=
 +
{{#ev:youtube|39oNviezyTQ}}
 +
{{#ev:youtube|0hzq3GFHTG8}}
 +
 +
=Див. також=
 +
[https://www.lisportal.org.ua/17367/ Крилатий розбійник]
 +
 +
=Джерела та література=
 +
[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник(1970-1980)]
 +
 +
[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/ Український тлумачний словник]
 +
 +
[https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/21 Синоніми.укр]
 +
=Зовнішні посилання=
 +
<noinclude>
 +
 +
</noinclude>

Поточна версія на 11:05, 23 листопада 2017

Словник Бориса Грінченка

Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Чуб. Яка ж ватага розбишак! Котл. Ен. І. 16.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник(1970-1980)

РОЗБИША́КА, и, розм. 1. чол. Те саме, що розбійник 1. — Ой, лишенько ... бабусю.. Я з хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... (Панас Мирний, I, 1949, 412); Там скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру: усюди розбишаки шукали грошей, усе пороли, розкидали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 175); [Яким:] Хоч думали розбишаки, що вбили мене, та шабля якось навскоси вдарила, тільки поранила,.. (Борис Грінченко, II, 1963, 542); * У порівняннях. — Поріже [чоловік] отут нас. Бач, який він страшний, як розбишака (Панас Мирний, I, 1954, 274); // Уживається як лайливе слово. — Став бурмистер їх докоряти, злодіяками, розбишаками взивати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 176); // перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось. Була вона грозою для розбишак, німецьких [фашистських] загарбників, ота білявенька, чи, може, чорнява, а то й русява дівчинка (Остап Вишня, I, 1956, 326); Треба знов було йти [в ліс]. Звісно, треба... Та як? Хлопець в хаті і жінка недужа, І не вкритись ніде від отих розбишак [фашистів], І женуть на роботу, і стужа... (Леонід Первомайський, II, 1958, 279). 2. чол. і жін. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. Пригадався Артем — малим хлопцем. Отакий і ріс при батькові — завзятий, цікавий до всього, добрий та ласкавий, тільки розбишака великий. Скільки доводилось батькам вислухувати скарг на нього (Андрій Головко, II, 1957, 507); Поміж них [хлопців] розбишака Зінько — завжди жовторотими пташатами набито кишені в нього (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 13); З сумовитим усміхом простягнула волошки Марисі: — Це вам... За те, що клопочетесь моїм розбишакою... (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 157); — Ну скажи мені, що з тебе вийде, з розбишаки такої? — запитувала Ірина Михайлівна (В ім'я Вітчизни, 1954, 7); // перен. Той, що б'ється (про птахів). Стріла [ворона] півня Розбишаку — Пісняра — І чкурнула, Дременула Із двора (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 67); Горобці оглушливо цвірінчали, радіючи сонячному дню.. — Х-у-р-р-р! — І зграя сірих розбишак з цвірінчанням знялася в повітря (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 74). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 609.

Український тлумачний словник

розбишака -и, розм. 1) ч. Те саме, що розбійник 1). || Уживається як лайливе слово. || перен. Той, хто чинить насильство над ким-небудь, пригноблює когось. 2) ч. і ж. Той, хто любить бешкетувати, пустувати. || перен. Той, що б'ється (про птахів).

Синоніми.укр

Слово розбишака має наступні синоніми:

1)розбійник 2)грабіжник 3)розбіяка 4)бандит 5)харциз (малий)

6)задерій 7)шибеник 8)шибайголова 8)с. бешкетник 9)паливода 10)гайдабура

Ілюстрації

BZFoZ-1XmNw.jpg Ozornik.jpg 6715089.jpg 34564.jpg

Медіа

Див. також

Крилатий розбійник

Джерела та література

Академічний тлумачний словник(1970-1980)

Український тлумачний словник

Синоніми.укр

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Розбишака&oldid=184981