Відмінності між версіями «Няньо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|i6t8bKsN8M4}} | {{#ev:youtube|i6t8bKsN8M4}} | ||
| + | |||
| + | == Цікаві факти == | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
[[Категорія:Ня]] | [[Категорія:Ня]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 12:03, 23 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Ня́ньо, -ня, м. Отецъ. Гол. II. 43.
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЯ́НЬО, я, чол., діал. Тато. Ось і найменший син Жменяків біжить стежкою з села, щоб допомогти няньові оборати кінці ниви (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 7); [Марилька (до фотографії батька):] Ти чуєш, няньо, голос мій, прости... (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 181). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 459.
Словник лемківскої говірки
няньо -ня, ч. Ол. Батько, тато. -Люблю вас няню!
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Орфографічний словник української мови
ня́ньо іменник чоловічого роду, істота батько діал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Ілюстрації
|
|
|
