Відмінності між версіями «Далекогляд»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Далекогляд, -ду, '''''м. ''Телескопъ | + | '''Далекогляд, -ду, '''''м. ''Телескопъ. |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/далекогляд Публічний електронний слоник української мови] | |
+ | Далекогля́д, ду, м. Телескопъ. Ся труба телескоп або далекогляд. Ком. І. 89. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Рядок 7: | Рядок 8: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:861.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:861.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slide_12.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slide_12.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slide_2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7074571-c8c45713a66ce7e22f8f904e48495b9d.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|HXKXOj9pj6Y}} | |
+ | {{#ev:youtube|joZ62aje7WA}} | ||
− | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | + | [http://faqukr.ru/osvita/38016-teleskop-ce-shans-zagljanuti-u-vsesvit.html Телескоп - це шанс заглянути у Всесвіт] | |
+ | ==Трохи історії== | ||
+ | |||
+ | Прийнято вважати, що перший з'явився в 1609 році двохлінзовий телескоп винайшов Галілео Галілей. Однак це не так. Роком раніше голландець Йоганн Ліпперсгей хотів запатентувати своє пристрій, що складається з лінз, вставлених в трубку, якому він дав назву «підзорна труба», але отримав відмову через простоти конструкції. Ще раніше, наприкінці XVI століття, астроном Томас Діггес намагався спостерігати за зірками через увігнуті дзеркала і лінзи. Правда, ідея так і не була доведена до свого логічного завершення. Галілей же просто виявився «в потрібний час, у потрібному місці»: навівши трубу Ліпперсгейя на небо, він відкрив кратери і гори на поверхні Місяця і безліч інших цікавих речей. Ось чому він вважається першим астрономом, який застосував телескоп. Це дало початок ері рефракторних телескопів. | ||
+ | |||
+ | ==Види оптичної апаратури== | ||
+ | |||
+ | Поділити оптичні телескопи на типи можна виходячи з основного типу елемента, що збирає світло на дзеркальні, лінзові і дзеркально-лінзові (комбіновані) устрою. Кожен з цих видів має своїми перевагами і недоліками, тому при виборі підходящої системи потрібно враховувати кілька факторів: умови і цілі спостережень, вимоги до габаритів, вазі і транспортабельності, ціну та інше. Спробуємо більш детально розібратися, що таке телескоп, і якими основними характеристиками володіють найбільш популярні його види. Отже, як виглядає телескоп? | ||
+ | |||
+ | ==Лінзові телескопи-рефрактори== | ||
+ | |||
+ | У цих телескопах використовуються для наближення лінзи, які за рахунок своєї кривизни збирають світло. Так само як і в інших оптичних приладах (фотоапаратах, мікроскопах і т. Д.), Все лінзи зібрані в один пристрій - об'єктив. В даний час рефракторная телескопи використовуються в основному любителями, так як розраховані для спостережень тільки за близькими планетами і Місяцем. | ||
+ | |||
+ | Переваги: Щодо проста конструкція, надійність і простота у використанні. Не вимагає спеціального обслуговування. Відмінна передача кольору в апохроматичні виконанні і хороша в ахроматична. Чудово підходить для спостережень за подвійними зірками, планетами, Місяцем, особливо при великих апертурах. Швидка термостабилизация. Об'єктив не вимагає регулювань, так як юстуються виробником ще при виготовленні. | ||
+ | |||
+ | Недоліки: У порівнянні з катадіоптрікамі і рефлекторами, мають більш високу вартість одиниці діаметра об'єктива. Практичний найбільший діаметр апертури обмежується ціною і громіздкістю. Через обмеження на апертуру, як правило, Рефрактори менш підходять для спостережень за далекими, тьмяним об'єктами. Дзеркальні телескопи-рефлектори Рефлекторний телескоп - це оптичний пристрій, у якого функцію Світлозбиральні об'єктива виконує дзеркало. Основне дзеркало може бути малого діаметра (сферичним) або ж великого (параболічним). | ||
+ | Переваги: У порівнянні з катадіоптрікамі і рефракторами вартість одиниці діаметра апертури нижче. Компактні і зручні при транспортуванні. За рахунок відносно великої апертури, чудово працюють при спостереженнях далеких і тьмяних об'єктів: зоряних скупчень, туманностей, галактик. Немає хроматичної аберації. Зображення яскраві, з малим спотворенням | ||
+ | Недоліки: На термостабилизацию потрібен час, через масивного скляного дзеркала. Зображення злегка спотворюється через відкриту труби, незахищеною від теплих потоків повітря і пилу. Періодично потрібно юстирування дзеркал, яка при експлуатації або транспортуванні може втрачатися. Дзеркально-лінзові, або катадіоптричні Катадіоптричні телескоп - це оптичний пристрій, в якому максимально знижені різного роду спотворення зображення за рахунок використання в них дзеркал разом з коригуючими лінзами. За рахунок того що світло всередині труби відбивається кілька разів, фокус може бути довгим. Деякі моделі здатні фіксувати зображення. Якщо використовувати з цією метою катадіоптричні телескоп, фото вийдуть досить хорошої якості. | ||
− | + | Переваги: Корекція аберацій високого рівня. Чудово підходить для спостережень як за близькими об'єктами, такими як Місяць, так і за об'єктами в далекому космосі. Закрита труба максимально захищає від пилу і теплих повітряних потоків. У порівнянні з рефлекторами і рефракторами при рівній апертурі зберігається найбільша компактність. У порівнянні з рефрактором вартість великих апертур значно нижче. | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | Недоліки: Щодо довга термостабилизация. Вартість рівній апертури більше, ніж у рефлекторів. Самостійна юстирування скрутна у зв'язку зі складністю конструкції. Сучасні космічні телескопи Проробивши довгий шлях (починаючи з підзорної труби XVII століття і закінчуючи автоматичними космічними гігантами), телескоп відкрив величезні можливості в дослідженні зоряного неба. Але є безліч факторів, що заважають кожному, навіть самому потужному наземному телескопу, проводити дослідження. До них можуть ставитися як засвітка і турбуленція, так і самі банальні хмари. Орбітальні космічні станції в цьому плані володіють величезною перевагою, оскільки здатні працювати цілодобово, в будь-яких погодних умовах передаючи зображення без найменших атмосферних спотворень. Одна з таких станцій - «Хаббл», космічний телескоп. Фото, зроблені його оптикою, безперечно відображають найбільш віддалені об'єкти Всесвіту, віддалені на мільярди кілометрів, дозволяючи астрономам відкривати нові зірки, планети і галактики | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | |||
− | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/далекогляд Публічний електронний слоник української мови] | |
+ | [http://faqukr.ru/osvita/38016-teleskop-ce-shans-zagljanuti-u-vsesvit.html Телескоп - це шанс заглянути у Всесвіт] | ||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] |
Версія за 00:48, 23 листопада 2017
Далекогляд, -ду, м. Телескопъ.
Зміст
Сучасні словники
Публічний електронний слоник української мови Далекогля́д, ду, м. Телескопъ. Ся труба телескоп або далекогляд. Ком. І. 89.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Телескоп - це шанс заглянути у Всесвіт
Трохи історії
Прийнято вважати, що перший з'явився в 1609 році двохлінзовий телескоп винайшов Галілео Галілей. Однак це не так. Роком раніше голландець Йоганн Ліпперсгей хотів запатентувати своє пристрій, що складається з лінз, вставлених в трубку, якому він дав назву «підзорна труба», але отримав відмову через простоти конструкції. Ще раніше, наприкінці XVI століття, астроном Томас Діггес намагався спостерігати за зірками через увігнуті дзеркала і лінзи. Правда, ідея так і не була доведена до свого логічного завершення. Галілей же просто виявився «в потрібний час, у потрібному місці»: навівши трубу Ліпперсгейя на небо, він відкрив кратери і гори на поверхні Місяця і безліч інших цікавих речей. Ось чому він вважається першим астрономом, який застосував телескоп. Це дало початок ері рефракторних телескопів.
Види оптичної апаратури
Поділити оптичні телескопи на типи можна виходячи з основного типу елемента, що збирає світло на дзеркальні, лінзові і дзеркально-лінзові (комбіновані) устрою. Кожен з цих видів має своїми перевагами і недоліками, тому при виборі підходящої системи потрібно враховувати кілька факторів: умови і цілі спостережень, вимоги до габаритів, вазі і транспортабельності, ціну та інше. Спробуємо більш детально розібратися, що таке телескоп, і якими основними характеристиками володіють найбільш популярні його види. Отже, як виглядає телескоп?
Лінзові телескопи-рефрактори
У цих телескопах використовуються для наближення лінзи, які за рахунок своєї кривизни збирають світло. Так само як і в інших оптичних приладах (фотоапаратах, мікроскопах і т. Д.), Все лінзи зібрані в один пристрій - об'єктив. В даний час рефракторная телескопи використовуються в основному любителями, так як розраховані для спостережень тільки за близькими планетами і Місяцем.
Переваги: Щодо проста конструкція, надійність і простота у використанні. Не вимагає спеціального обслуговування. Відмінна передача кольору в апохроматичні виконанні і хороша в ахроматична. Чудово підходить для спостережень за подвійними зірками, планетами, Місяцем, особливо при великих апертурах. Швидка термостабилизация. Об'єктив не вимагає регулювань, так як юстуються виробником ще при виготовленні.
Недоліки: У порівнянні з катадіоптрікамі і рефлекторами, мають більш високу вартість одиниці діаметра об'єктива. Практичний найбільший діаметр апертури обмежується ціною і громіздкістю. Через обмеження на апертуру, як правило, Рефрактори менш підходять для спостережень за далекими, тьмяним об'єктами. Дзеркальні телескопи-рефлектори Рефлекторний телескоп - це оптичний пристрій, у якого функцію Світлозбиральні об'єктива виконує дзеркало. Основне дзеркало може бути малого діаметра (сферичним) або ж великого (параболічним).
Переваги: У порівнянні з катадіоптрікамі і рефракторами вартість одиниці діаметра апертури нижче. Компактні і зручні при транспортуванні. За рахунок відносно великої апертури, чудово працюють при спостереженнях далеких і тьмяних об'єктів: зоряних скупчень, туманностей, галактик. Немає хроматичної аберації. Зображення яскраві, з малим спотворенням
Недоліки: На термостабилизацию потрібен час, через масивного скляного дзеркала. Зображення злегка спотворюється через відкриту труби, незахищеною від теплих потоків повітря і пилу. Періодично потрібно юстирування дзеркал, яка при експлуатації або транспортуванні може втрачатися. Дзеркально-лінзові, або катадіоптричні Катадіоптричні телескоп - це оптичний пристрій, в якому максимально знижені різного роду спотворення зображення за рахунок використання в них дзеркал разом з коригуючими лінзами. За рахунок того що світло всередині труби відбивається кілька разів, фокус може бути довгим. Деякі моделі здатні фіксувати зображення. Якщо використовувати з цією метою катадіоптричні телескоп, фото вийдуть досить хорошої якості.
Переваги: Корекція аберацій високого рівня. Чудово підходить для спостережень як за близькими об'єктами, такими як Місяць, так і за об'єктами в далекому космосі. Закрита труба максимально захищає від пилу і теплих повітряних потоків. У порівнянні з рефлекторами і рефракторами при рівній апертурі зберігається найбільша компактність. У порівнянні з рефрактором вартість великих апертур значно нижче.
Недоліки: Щодо довга термостабилизация. Вартість рівній апертури більше, ніж у рефлекторів. Самостійна юстирування скрутна у зв'язку зі складністю конструкції. Сучасні космічні телескопи Проробивши довгий шлях (починаючи з підзорної труби XVII століття і закінчуючи автоматичними космічними гігантами), телескоп відкрив величезні можливості в дослідженні зоряного неба. Але є безліч факторів, що заважають кожному, навіть самому потужному наземному телескопу, проводити дослідження. До них можуть ставитися як засвітка і турбуленція, так і самі банальні хмари. Орбітальні космічні станції в цьому плані володіють величезною перевагою, оскільки здатні працювати цілодобово, в будь-яких погодних умовах передаючи зображення без найменших атмосферних спотворень. Одна з таких станцій - «Хаббл», космічний телескоп. Фото, зроблені його оптикою, безперечно відображають найбільш віддалені об'єкти Всесвіту, віддалені на мільярди кілометрів, дозволяючи астрономам відкривати нові зірки, планети і галактики