Відмінності між версіями «Жалітися»
(Створена сторінка: '''Жалітися, -ліюся, -єшся, '''''гл. ''Жаловаться. ''Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. ''Мет. 2...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Жалітися, -ліюся, -єшся, '''''гл. ''Жаловаться. ''Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. ''Мет. 240. ''Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. ''Стор. Оп. II. 37. | '''Жалітися, -ліюся, -єшся, '''''гл. ''Жаловаться. ''Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. ''Мет. 240. ''Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. ''Стор. Оп. II. 37. | ||
[[Категорія:Жа]] | [[Категорія:Жа]] | ||
| + | ==== ЖАЛІТИСЯ ==== | ||
| + | іюся, ієшся, недок. | ||
| + | 1. Висловлювати невдоволення ким-, чим-небудь; скаржитися. Коля спотикався по дорозі й плакав, жаліючись, що болять ноги й хочеться спати (Степан Васильченко, I, 1959, 214); Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні.., шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); * Образно. Голодний пес меланхолічно жаліється на життя (Юрій Яновський, I, 1958, 134). | ||
| + | 2. Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому-небудь на когось. — Піп побіг жалітися інспекторові та свому начальству (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 307); — От же мені жалілись на вас і раділи, що я [становий] заступив на ваше місце: «Зразу, — кажуть, — полегкість стала» (Україна сміється, I, 1960, 15); | ||
| + | // розм. Наговорювати кому-небудь на когось. — І що то воно за мати, коли йде на сина жалітися? (Панас Мирний, II, 1954, 162); * Образно. Тільки сполохана річка.. мелодійним хлюпанням жалілась жовтому пісочкові на докучливих гостей.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143). | ||
Версія за 23:26, 22 листопада 2017
Жалітися, -ліюся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. Оп. II. 37.
ЖАЛІТИСЯ
іюся, ієшся, недок.
1. Висловлювати невдоволення ким-, чим-небудь; скаржитися. Коля спотикався по дорозі й плакав, жаліючись, що болять ноги й хочеться спати (Степан Васильченко, I, 1959, 214); Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні.., шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); * Образно. Голодний пес меланхолічно жаліється на життя (Юрій Яновський, I, 1958, 134). 2. Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому-небудь на когось. — Піп побіг жалітися інспекторові та свому начальству (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 307); — От же мені жалілись на вас і раділи, що я [становий] заступив на ваше місце: «Зразу, — кажуть, — полегкість стала» (Україна сміється, I, 1960, 15); // розм. Наговорювати кому-небудь на когось. — І що то воно за мати, коли йде на сина жалітися? (Панас Мирний, II, 1954, 162); * Образно. Тільки сполохана річка.. мелодійним хлюпанням жалілась жовтому пісочкові на докучливих гостей.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 143).
