Відмінності між версіями «Вішати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Медіа) |
||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| − | = | + | =Тлумачення= |
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
1 Надавати чому-небудь висячого положення. Старости й дружки вішають через плече рушники (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); І приносять [люди] із школи карту, Тихо вішають на стіні (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 169). | 1 Надавати чому-небудь висячого положення. Старости й дружки вішають через плече рушники (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); І приносять [люди] із школи карту, Тихо вішають на стіні (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 169). | ||
50, 169). | 50, 169). | ||
♦ Вішати голову (носа) — журитися, вдаватися в розпач, утрачати надію. — Не вішай голови. Візьми себе в руки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 18); — Нічого, товариші, — підбадьорював він. — Носа не вішати. Знайдемо кошти! Мусимо знайти на цю справу [експедицію]! (Олесь Донченко, II, 1956, 22); Вішати собак на кого — звалювати вину на когось; обмовляти. І кожний, кому тільки не ліньки, може ображати його, вішати на нього всіх собак, обмовляти (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 184); Хоч сокиру вішай див. сокира. | ♦ Вішати голову (носа) — журитися, вдаватися в розпач, утрачати надію. — Не вішай голови. Візьми себе в руки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 18); — Нічого, товариші, — підбадьорював він. — Носа не вішати. Знайдемо кошти! Мусимо знайти на цю справу [експедицію]! (Олесь Донченко, II, 1956, 22); Вішати собак на кого — звалювати вину на когось; обмовляти. І кожний, кому тільки не ліньки, може ображати його, вішати на нього всіх собак, обмовляти (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 184); Хоч сокиру вішай див. сокира. | ||
| − | Cтрачувати через повішення. А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока.. Як мордували, розпинали І вішали (Тарас Шевченко, II, 1953, 282); Коли мене паразити візьмуть вішати, я буду їм уголос читати слова батька Тараса (Юрій Яновський, I, | + | Cтрачувати через повішення. А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока.. Як мордували, розпинали І вішали (Тарас Шевченко, II, 1953, 282); Коли мене паразити візьмуть вішати, я буду їм уголос читати слова батька Тараса (Юрій Яновський, I, 195 |
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kak-veshat-modulnye-kartiny-na-stenu-7-500x395.jpg|міні|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hang.jpg|міні|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1431878902 viselica 771x517.jpg|міні|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 30: | Рядок 28: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | http://sum.in.ua/s/vishaty | ||
Поточна версія на 23:25, 22 листопада 2017
Вішати, -шаю, -єш, гл. Вѣшать. Або вішайте, або пускайте. Ном. № 2721.
Тлумачення
Тлумачення слова у сучасних словниках
1 Надавати чому-небудь висячого положення. Старости й дружки вішають через плече рушники (Нечуй-Левицький, II, 1956, 430); І приносять [люди] із школи карту, Тихо вішають на стіні (Андрій Малишко, За.. морем, 1950, 169).
50, 169). ♦ Вішати голову (носа) — журитися, вдаватися в розпач, утрачати надію. — Не вішай голови. Візьми себе в руки (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 18); — Нічого, товариші, — підбадьорював він. — Носа не вішати. Знайдемо кошти! Мусимо знайти на цю справу [експедицію]! (Олесь Донченко, II, 1956, 22); Вішати собак на кого — звалювати вину на когось; обмовляти. І кожний, кому тільки не ліньки, може ображати його, вішати на нього всіх собак, обмовляти (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 184); Хоч сокиру вішай див. сокира. Cтрачувати через повішення. А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока.. Як мордували, розпинали І вішали (Тарас Шевченко, II, 1953, 282); Коли мене паразити візьмуть вішати, я буду їм уголос читати слова батька Тараса (Юрій Яновський, I, 195
Ілюстрації
 |
 |
 |
Див. також
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
