Відмінності між версіями «Перебендя»
(Створена сторінка: '''Перебе́ндя, -ді, '''''м. ''1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ. Категорія:Пе) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Перебе́ндя, -ді, '''''м. ''1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ. | + | '''Перебе́ндя, -ді, '''''м. ''1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ. (''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 108.'') |
[[Категорія:Пе]] | [[Категорія:Пе]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''''Тлумачення слова у сучасних словниках''''' | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/perebendja'''''<big>Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970 - 1980)</big>'''''] | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕБЕ́НДЯ''', ''і, чол., розм''. | ||
+ | |||
+ | 1. Вередлива, капризна, перебірлива людина; вередун. | ||
+ | |||
+ | 2. Людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розказати, проспівати і т. ін. | ||
+ | |||
+ | ''Вперше [Леся] слухала від сліпого кобзаря пісню про Кармеля і жандарма, що гримав тоді на старого. Тепер вона вже знає, за що погрожував жандарм запроторити перебендю в холодну (Микола Олійник, Леся, 1960, 119).'' | ||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/41/53407/270089.html '''''<big>Словник синонімів Караванського</big>'''''] | ||
+ | |||
+ | '''ПЕРЕБЕНДЯ''' - ''балаклій, базікало; вередун''. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Veredun2-22112017.jpg |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Veredun22112017.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rot2-22112017.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rot22112017.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|IIAAEjJDp_U}} {{#ev:youtube|eo31LFiqqUg}} {{#ev:youtube|Gza7P8BHPJw}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | '''''Грицько Бойко "Вереда"'''''[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy] | ||
+ | |||
+ | '''''Михайло Нізовцов "Вереда"'''''[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553625] | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | '''Вередун''' - '''''fastidious person''''' ''[ fæsˈtɪd.i.əs ˈpɜːsn ]'', '''''squeamish person''''' ''[ ˈskwiː.mɪʃ ˈpɜːsn ]''[https://www.multitran.ru/c/m.exe?s=%EF%F0%E8%E2%E5%F0%E5%E4%ED%E8%EA&dstat=%EF%F0%E5%E2%E5%F0%E5%E4%ED%E8%EA&l1=2&l2=1] | ||
+ | |||
+ | '''Базікало''' - '''''chatterbox''''' ''[ˈtʃætə(r)ˌbɒks] [https://www.macmillandictionary.com/dictionary/british/chatterbox], '''gossip''' [ˈɡɒsɪp]''[https://www.macmillandictionary.com/dictionary/british/gossip_1] (людина, яка любить багато розмовляти про щось зовсім не важливе чи про чиєсь приватне життя). | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 22:27, 22 листопада 2017
Перебе́ндя, -ді, м. 1) Балагуръ. 2) Капризникъ, привередникъ. (Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 108.)
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970 - 1980)
ПЕРЕБЕ́НДЯ, і, чол., розм.
1. Вередлива, капризна, перебірлива людина; вередун.
2. Людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розказати, проспівати і т. ін.
Вперше [Леся] слухала від сліпого кобзаря пісню про Кармеля і жандарма, що гримав тоді на старого. Тепер вона вже знає, за що погрожував жандарм запроторити перебендю в холодну (Микола Олійник, Леся, 1960, 119).
Словник синонімів Караванського
ПЕРЕБЕНДЯ - балаклій, базікало; вередун.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Грицько Бойко "Вереда"[1]
Михайло Нізовцов "Вереда"[2]
Іноземні словники
Вередун - fastidious person [ fæsˈtɪd.i.əs ˈpɜːsn ], squeamish person [ ˈskwiː.mɪʃ ˈpɜːsn ][3]
Базікало - chatterbox [ˈtʃætə(r)ˌbɒks] [4], gossip [ˈɡɒsɪp][5] (людина, яка любить багато розмовляти про щось зовсім не важливе чи про чиєсь приватне життя).